Тези виступу

1.   Щоб мати орієнтири, то спершу потрібно вибрати цінності. Одне з важливих: це розкрити свій талант та покликання. Визначальним є бути самим собою, думати своєю головою, не втратити почуття власної гідності. 

2.   Розкриття талантів людини та праця над собою - це основний засіб та лік проти будь-яких видів популізму. Сьогодні молодь потребує свідомої віри та людей, свідомих своєї віри.  

3.   Талант і покликання - це є основою для формування не  просто молодої людини, але в суспільстві потрібно створити з себе особистість. Не потрібно боятися йти проти течії, особливо, коли людина знаходиться в “хворому” суспільстві, яке відмежовує цінності від розвитку. В результаті чого люди зі скандальною поведінкою виграють вибори, займаються привелійовані місця, а науковців та інтелектуалів “штовхають на маргінес”. Дуже важливим є проти структур “гріха” створити “структури добра”, тобто співпрацю між етичними людьми, які дбають за відродження і промоцію цінностей.

4.   Найбагатшими людьми стали люди з кримінальним мисленням: вони швидше об’єднуються, аніж зрілі особистості. Вони швидко видумують схеми для того, щоб суспільство на них працювало. Молодь потребує нових організаційних форм, щоб захистити свої інтереси і право на майбутнє. Ми досі переживаємо травми від колонізації, яка винищила середній клас та інтелігенцію. Бо режими не просто знищили етичних осіб, але і інституції, що формували етику та цінності.  Громадяни втомилися від “пафосних” цінностей комунізму, проте ще не зорієнтувалися в нових. 

5.   Помилкові цінності в будь-якому випадку проводять до конфлікту та війни. Тому історія поколінь постійно повторюється. Тому що немає ані справедливості, ані свободи. Ще Маргарет Татчер сказала: українці отримали незалежність в 1991 році, проте не кожний зуміє скористатися своєю свободою. Багато громадян вважають, що українська незалежність стала причиною їхньої бідності. Бо було більш комфортніше жити в “системі”. 

6.   Суспільство без етики поступово хворіє на “відносність”, тобто, що нічого не потрібно вдосконалювати, працювати над собою, а споживати.  Згодом, помилкові цінності переростають у психологічні індивідуальні та суспільні хвороби. Наприклад, ейфорія імперіалізму, тобто, домінувати та грабувати інших людей та народи - діагноз найвищого рівня клептоманії. Ми це можемо бачити на прикладі України, Криму, коли психологічні хворі люди об’єднуються в політичні партії, організовують голодомори, репресії, переселення народів і т. д. Дана тактика робить все можливе для руїни здорових ініціатив та репутації авторитетів. 

7.   Цінності потрібно капіталізувати, тобто, навчитися ділитися знаннями з іншими, та навчитися їх продавати. Це має різні форми: проекти, діяльність, продукт, послуга.  Закон ринку суворий і безжальний: люди купляють щось тоді, коли вважають це за потрібне. Молодь повинна зуміти “продавати” свої професійні знання та надавати високої інтелектуальної доданої вартості. 

8.   Бувають і інші цінності. Сидять двоє і думають: як швидко заробити і гарно жити і бачать інших: які працюють навпроти на острові, Вони будують, щось вирощують. І тут в них з’являється думка: а як це все забрати і поділити? Це ідея - трохи кримінальна. А як зробити це більш-менш законно?  Потрібна вже не просто ідея, а ідеологія. Це ідея + псевдо цінності. Ось вони приходять до своїх: і кажуть - нас прітєсняють! 

9.    Інтелектуальність та ерудованість не завжди запотребувані на ринку, хоча потребувана для суспільства, тому що мають соціальний вимір, а не лише фінансовий. Це - шлях до мудрості. 

10.Вплив сучасних медіа на формування цінностей. Вони відіграють велику роль у руїні чи побудові цінностей чи псевдо/цінностей. Але основна проблема - це велика кількість інформації, яку люди не осмислюють. 

11.Євангелізація та християнізація дуже потрібні в сучасному світі: Біблія дає чіткі орієнтири, це заповіді любові, 10 заповідей і т д. Потрібно, щоб богослов/інтелектуал ставав соціальним проповідником, бо наука+цінності =  це реформи. 

12.Невеликий успіх сучасних реформ - це нерозуміння їх, різні цінності у реформаторів та тих, на яких ці реформи мали поширюватися.