Тези виступу

1. Що таке популізм? Чи популізм і політика є синонімами? :

Популізм — загравання політиків та політичних сил із масами, гра на їхніх труднощах та обіцянки надзвичайних успіхів у вирішенні проблем людей у разі приходу до влади. (Вікіпедія).

 

Популiзм, як похiдна вiд демократii;

Популiзм - методичнi аспект:

⁃ Спрощення картини свiту та iснуючих проблем (приклад: «треба перестали стрiляти»);

⁃ Легкiсть та швидкiсть вирiшення iснуючих проблем;

⁃ Всi проблеми вiд попередникiв;

⁃ Загравання з масами;

⁃ НереальнI обiцянки;

2. Популізм в Україні: світовий тренд чи данина історичному минулому?

3. Чи можуть популісти бути ефективним керівниками?

4. Популізм і громадянське суспільство.

5. Чи освіта і громадянська діяльність є ліками від популізму?

6. Як примусити популістів бути вiдповiдальними?

Це неможливо, бо популізм – це проблема особистості, ії ідентичності.

-    Навiть у стабIльному демократичному суспiльствI є мiсце для популiзму!

Полiтична структура у розвинених демократіях також допускає популізм, але різниця у пропорціях:

Наприклад, (Популізм:відповідальність): 70:30 – у нас   і 30:70 – у цивілізованому суспільстві;

Соцiально-психологiчнI аспекти популізму:

Соціальні психологи розрізняють у структурі особистості стабільні (сталі) характеристики та варіативні.

Перші формуються за рахунок виховання, родинних традицій, освіти, власної рефлексії;

Другі – за рахунок впливу мас-медіа, чуток, політиків.

В залежності від співвідношення цих двох характеристик людина або має імунітет від популізму, або ні.

Популізм – похідна від колективної ідентичності суспільства:

В залежності від типу цивілізаційної ідентичності (європейської чи євразійської) народи мають більшу чи меншу схильність до популізму чи відповідальності.

Структура суспiльства - соцiально-економiчнI групи, потреба захисту своiх групових iнтересiв.

У стабільному суспільстві виникають сталі соціально-економічні групи (класи), поєднані схожим образом життя, праці, традицій – структура суспільства. Групи потребують захисту своїх колективних інтересів, які виражаються ідеологіями. Носіями ідеологій є політичні партії: консервативні, ліберальні, зелені, соціалістичні, радикальні. Більшість людей у цивілізованому суспільстві мають сталі переконання, меншість – їх не має і формує свою електоральну поведінку за рахунок варіативних чинників безпосередньо перед виборами. Ця група більш схильна до популізму, ніж перша.

 

Втома від старих політиків:

Один з чинників популізму;

На останніх виборах вперше активно зіграла пасивна більшість:

Пасивній більшості (приблизно 70%) політичною командою СН було запропоновано віртуальний «Третій шлях», тобто не вибір між Заходом та Сходом (Європою та Євразією), а зосередження на внутрішніх проблемах: війна і мир, олігархи, корупція, високі тарифи, тобто апріорі нереальні шлях для оновлення, бо всі ці проблеми є похідними від ідентичності і тому можуть виправлятися тільки еволюційним шляхом, тобто дуже повільно та поступово.

Порівняння передвиборчих виступів та гасел:

Дослідження СheckWords перед виборами президента (відсоток дійсності у передвиборчих гаслах та виступах)

-          Юлія Тимошенко – 31%

-          Володимир Зеленський – 36%

-          Петро Порошенко – 49%

Тобто, Петру Порошенко не допомогло що його компанія була більш реалістична, ніж у його супротивників.

Свобода без вiдповiдальності - джерело популізму!

Намагаємося побудувати європейску структуру суспільства на євразійській ідентичності половини суспільства.

Відповідальність лідера.