Сенатор Українського Католицького Університету (Медісон, США)

Навчання християнських та єврейських соціальних організацій

Навчання соціальних організацій: «Пошук партнерів і коштів»

14 червня 2008 року 

ЗБІР КОШТІВ ЯК СЛУЖІННЯ

 

Зазвичай мої промови стосуються детального опису етапів збору коштів.

Застереження: сьогоднішня доповідь не є практичною доповіддю.

Натомість, моєю темою сьогодні є основоположна модель та розуміння збору коштів. Я хочу запропонувати розглянути збір коштів як СЛУЖІННЯ, зокрема служіння нашим конкретним жертводавцям.

Що я маю на увазі?

Одна частина терміну «служіння» може видаватися вам цілком очевидною і знайомою. Якщо ви працюєте у школі для сиріт чи у лікарні, звісно, ціла організація присвячена обслуговуванню сиріт чи хворих, і відділ розвитку (збору коштів) є важливою частиною такого обслуговування. Навіть якщо особа, котра виписує гранти або розмовляє з жертводавцями, не дуже часто розмовляє із сиртами, все одно вона є частиною служіння сиротам. Гадаю, ми всі погоджуємося, що це саме так.

Однак, сьогодні я хотів би зосередитися на іншій групі, яку нам потрібно обслуговувати, а саме на наших жертводавцях. Це також може здаватися для вас очевидним. Якщо ви успішна неприбуткова організація, я впевнений, що ви регулярно надаєте звіти своїм жертводавцям, відповідаєте на їхні запитання, радо приймаєте їх, коли вони вас відвідують, і навіть періодично надсилаєте їм листівки чи подарунки.

Цими двома способами, шляхом написання пропозицій і надсилання звітів, неприбуткові організації просто обслуговують одержувачів та жертводавців.

Та я хочу спитати, чи цього достатньо?

Для багатьох неприбуткових організацій «служіння» означає «обслуговування». Однак, релігійні організації покликані робити більше: не просто обслуговувати, але бути служителями, проникаючи у серця, відчуваючи їхні потреби та допомагаючи їм у подоланні їхніх внутрішніх проблем.

Ймовірно, ваша організація вже зачепила серця певної групи – сиріт або молоді, яка потребує навчання. Ми палко прагнемо відчути їхні внутрішні потреби і допомогти їм рости, зцілюватися та процвітати. Ми розуміємо, що не просто обслуговуємо їх, але будуємо стосунки.

Однак, ключовим питанням моєї сьогоднішньої доповіді є те, чи ми так само простягаємо свою руку допомоги нашим жертводавцям? Чи ми служимо їм? Чи знаємо їхні внутрішні потреби?

Звісно, сьогодні в Україні багато фундацій та неприбуткових організацій працюють завдяки грантам від міжнародних організацій або урядових установ. У цих випадках не завжди легко бачити людей за організаціями, і цей тип допомоги сьогодні не є центральною точкою моєї промови. Радше, я говорю про окремих жертводавців. Такий тип жертводавців стає дедалі поширенішим в Україні і є майбутнім для збору коштів в Україні. Вони також близькі до теми цілого нашого соціального тижня «Допоможи своєму ближньому».

Якщо ми трактуємо своїх жертводавців просто як банківські рахунки, це не справжнє служіння. Мусимо пам’ятати, що наші жертводавці – це також люди зі своїми потребами, болями, сподіваннями і мріями.

Наприклад, розгляньмо приклад жінки-жертводавиці, дитина якої померла від раку. Вона відчуває величезний біль і хоче, аби жодна інша мати ніколи не пережила того, що пережила вона. Однак, вона не лікар і не може здійснити свою мрію допомогти іншим матерям. Якщо особа, яка проводить збір коштів, зможе допомогти їй налагодити зв’язок із дитячою лікарнею, або із лікарем, який займається програмою з вивчення раку, ось тоді можемо говорити про справжнє служіння особи, яка проводить збір коштів, цій жертводавиці.

У цьому прикладі ми бачимо, що особи, які проводять збір коштів, є неначе ланками-з’єднаннями. Лікарня володіє фаховими знаннями для вирішення проблеми, але не має коштів. Жертводавець має кошти, але не має знань. Особа, що збирає кошти, бере участь у служінні, яке полягає у встановленні зв’язку, що єднає людей, котрим чогось бракує і які мають що запропонувати. Саме це і є темою нашої конференції цього тижня: кооперативний рух та допомога ближнього ближньому.

Хто є жертводавцем? Жертводавець насправді – це наш ближній, ближній, який має свої потреби.

Кожен жертводавець – це людина з потребами, з мрією. Можливо, у цій мрії більше немає сиріт, або вулиці міста оздоблені гарними статуями, або українські жінки мають достатньо знань та сили для вирішення суспільних проблем.

 

А іноді ці мрії прості й не надто героїчні. Наприклад, можливо, жертводавцем є підприємець, котрий багато взяв від суспільства, а тепер розуміє, що щось пропустив і прагне зробити щось добре. Або людина, котра відчуває, що її ніхто не поважає і хоче прославитися та почути своє ім’я на якихось громадських заходах. Однак, все одно ці жертводавці мають потреби, і ми не можемо бути справжніми партнерами для них, якщо не розуміємо їхніх потреб. Понад усе жертводавці прагнуть особистого зв’язку, стосунків з іншими людьми, котрі мають захоплюючі проекти.

Познайомтеся зі своїм жертводавцем як із людиною, людиною, котра хоче допомогти і хоче, аби їй допомогли. Це принесе велику користь для вашого збору коштів та для вашого особистого задоволення.

Для збору коштів «Допоможи своєму ближньому» означає «Допоможи своєму жертводавцю». Тож знайомтеся із жертводавцями, дізнавайтеся про їхні мрії, і побачите, чи вони збігаються із мріями вашої організації.