Тривалий час Україна надавала перевагу інтернатному влаштуванню дітей-сиріт. Проте останнім часом постало питання переорієнтації діючої системи через популяризацію сімейних форм виховання. 7 жовтня в стінах Українського Католицького Університету відбулася «Нарада-презентація сучасних форм сімейного виховання в Україні». Тут були присутні представники інтернатів та будинків сімейного виховання, учасники громадських рухів, благодійних фондів, і просто – люблячі батьки, серця яких не байдужі до долі сиріт.

Із вступним словом про ситуацію сиротинців звернулися до присутніх модератори бесіди Марія Швед, завідувач кафедри педагогіки УКУ, та Володимир Лозинський, соціальний батько центру «Наші діти» (м. Київ).

 

Виконавчий директор структурного осередку німецько-польсько-українського товариства в Україні Томас Ваєр презентував учасникам проект сімейної групи Київського центру «Наші діти». Цей пілотний проект має на меті допомогти дітям, які потрапили у жахливі життєві обставини, подолати труднощі, отримати розуміння та любов. «У двох із трьох будинків у власних квартирах житимуть загалом вісім «родин». «Соціальні батьки» кожної піклуються про вісьмох дітей. Третій будинок – буде як реабілітаційний цент, де є психолог та медичний персонал», - розповідає деталі проекту пан Томас. Адже «…діти мають право на забезпечений дім, на захист від соціальних злиднів і на захист від загрози їхньому життю», - стверджує пан Ваєр.

Мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу, президент всеукраїнської громадської організації «Асоціація – Моя родина» Наталія Ярош виступила із презентацією системи сімейного виховання. Адже воно є пріоритетом для дитини, позбавленої батьківської опіки. Пані Наталя, мати 12 дітей, поділилася з учасниками досвідом усиновлення, а потім реабілітації (фізіологічного і психологічного лікування ) та виховання дітей. «Люди сприймають усиновлення, як заробіток. Але це не так», - говорить пані Наталя і наводить низку прикладів байдужого ставлення владних структур. Наталія Ярош розповіла, що фінансування з боку держави не надходить, тому вся сім’я на їхньому утриманні. «Потрібні зміни, ми занадно багато мовчимо», - каже пані Наталя. Такі будинки сімейного виховання потрібні і дітям, і державі, щоб у майбутньому мати здорове суспільство.

Учасники круглого столу визначили низку проблем, які стають на перепоні всиновлення: багато дітей не має статусу сиріт, заборона всиновлення дітей з інших регіонів тощо. Проте водночас виникало і багато ідей щодо покращення сьогоднішньої прикрої ситуації. Насамперед вважають потрібним розробити механізм, який би активно впроваджував у життя дії всиновлення.

Паралельно з круглим столом, в УКУ відбувалися розваги для дітей, які приїхали з будинків сімейного типу, життєрадісні і повні любові та тепла.

Надія Заблоцька