29 вересня в рамках проведення 4 Екуменічного соціального тижня (ЕСТ) в приміщенні Львівської обласної ради відбулася Академічна конференція на тему «Реформи через довіру» за участі провідних експертів із Україна та закордону. Академічна конференція «Реформи через довіру», що відбувалася в рамках 4 ЕСТ розпочалася із спільної екуменічної молитви. Своє слово-звернення сказав Владика Бенедикт, єпископ Львівський : «Перші християни хотіли і шукали свої шляхи до Бога, до єдності. Сьогодні і ми молимося за єдність церков, за вселенську єдність. На жаль, єдності в суспільстві не вистачає на теперішній час, бо людина не ставить Бога на першому місці у своєму житті».

Модераторами конференції були депутат обласної ради. Заступник начальника управління з питань соціально-культурної діяльності – начальник відділу з гуманітарних птань Львівської обласної ради Андрій Холявка і проректор з наукової роботи Українського католицького університету Олег Турій, який так відгукнувся на проведений захід: «Мобілізуючим в сьогоднішній акції є те, що ми будемо говорити про реформи та ідеї, про їхнє втілення, що допоможе нам спільно будувати мости навколо один одного заради досягнення кращого майбутнього».

На початку заходу символічним було вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру хвилиною мовчання.
Серед присутніх на конференції був голова Львівської обласної ради Олег Панькевич: «Ми цінуємо сьогоднішню зустріч і сподіваємося, що цьогорічний форум буде шукати шляхів досягнення довіри, адже тепер в українському суспільстві в період розчарувань саме цей фактор може стати об’єднавчим для його подальшого розвитку.»

Від імені міського голови Львова ( Андрія Садового) вітальне слово виголосив заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів: «Сьогодні ми говоримо про реформи. Оскільки Львів – одне з найбільших європейських міст, мусимо шукати хорошого прикладу для розвитку нашої країни від наших сусідів, які спромоглися досягнути економічного злету. Реформи слід проводити негайно, а не поступово. В іншому випадку, ми отримаємо своєрідних «мутантів» системи законодавства».
Серед гостей Академічної конференції був отець, ректор Українського католицького університету Борис Гудзяк, який висловив свою позицію щодо актуального питання реформ у громадянському суспільстві: «Історія нашої країни вражена радіацією, яка нищила довіру з ранніх років життя кожного з нас. Саме недовіра руйнує наше політичне та бізнесове життя. Є вона й в особистих людських стосунках. Тому пошуки довіри є найважливішим завданням сьогодення. Цю тему піднімати непросто, і результат буде не швидким, але Господь допоможе нам в цій нелегкій справі».

Від імені НУ «Львівська політехніка» виступив проректор з питань наукової роботи Богдан Моркляник: «В нашому університеті є кафедра «Соціології та соціальної науки». Саме тому тема рефори і довіри в суспільстві для нас близька. Дякуємо УКУ за співпрацю, адже розуміємо, що знання без моральності – погана справа».
Першим виголосити свою доповідь на тему «Довіра у фінансовому секторі: її вплив на удосконалення фінансового ринку та економічний розвиток» мав право Маріус Вісмантас, координатор програми приватного та фінансового сектору Світового банку по Україні, Білорусії та Молдові: «Відома письменниця Агата Крісті колись сказала: «Там, де задіяні великі гроші, рекомендується не довіряти нікому». Українці слідують цьому прикладу. 70 млд доларів залишається в матрасах. Це вказує на недовіру людей до банківської системи. Уряд і Нацбанк повинні бути основними гравцями у промоції довіри до фінансових реформ. Люди мають схильність помічати і оцінювати негативні події більше, аніж позитивні Саме тому здобуття довіри займає більше часу, аніж її знищення. В порівнянні з Норвегією, де 75 відсотків населення довіряює фінансовій системі своєї країни, в Україні 75 відсотків не довіряє нікому». Пан Маріус наголосив на тому, що лише формування більшої прозорості у фінансовому секторі зможе підвищити довіру населення. Банки повинні бути зацікавлені в освіті своїх клієнтів – це закон «здорового глузду» у світі. Тому з такими реформами не слід відтягувати. Бо довіру населення треба здобувати важкою щоденною працею.

Віце-ректор Папського Грегоріанського Університету, декан факультету соціальних наук о. Даніел Макдональд представив присутнім свою доповідь на тему: «Наука Церкви: довіра і реформи». Він наголосив на спорідненості вчення Церкви та соціального життя суспільства, на важливості руху реформ, які вимагають довіри. Крім того о. Даніел не залишив поза увагою теологічного, філософського, політичного, економічного аспектів реформ в сучасному суспільстві: «Є дві влади у світі: церковна і державна, глобальною перспективою яких має бути розвиток особистості. Постає питання: на чому зосереджені реформи: на економічному аспекті чи на вірі та милосерді? Мушу наголосити. що соціальною роботою Церкви є встановлення Царства Божого на землі, а це неможливо без використання глибокої довіри до людей та віри в Бога. Тому, насамперед, мусимо змінити наше мислення. В реалізації реформ основну позицію має займати Слово, бо правдиві реформи повинні пробуджувати добро в кожній людині, що спонукає до розвитку цивілізації та релігійного суспільства».


Про реформи через довіру на прикладі Великобританії доповів Надзвичайний і Повноважний посол Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії в Україні (2002-2006 рр.) Роберт Брінклі: «Довіра поєднує людей у суспільстві. Ії треба будувати поволі». Порівнюючи ситуацію в Україні та Великобританії, екс-посол зауважив, що в його країні довіру підтримує прийняття акту «Про свободу інформації» та громадське визнання існування Служби безпеки. За його словами, все повинно бути відкрите для громадськості. До того ж, Роберт Брінклі нагадав, що на його Батьківщині довіра населення до влади не завжди була на найвищому рівні, зокрема, це стосується скандалу щодо парламентських витрат 2009 року, світової фінансової кризи та медіа скандалу, котрий стосувався незаконного прослуховування голосової пошти відомих людей журналістами газети «The news of the world». Проте, наприкінці доповіді, спікер згадав слова римського мислителя Тація про те, що найкращі закони випливають з поганих вчинків людей: «Жодне суспільство не є досконалим, але треба працювати, щоб цього досягти».
Крістін Менгес Ле Пап, професор Тулузького університету у доповіді на тему «Економіка «беззаконня»: перспективи діалогу та реформ» зауважила, що релігія і право в житті суспільства займають кардинально протилежні ролі, проте щодо проведення реформ їхня співпраця є необхідною. «Вчений Мішель Сер в парці «Час криз» сказав, що коли людство переживає кризу, то рух назад є неможливим. Рухатись треба лише вперед. Сьогодні, щоб суспільство дало можливість економіці охороняти людські життя, не варто забувати про моральний аспект економіки. Сама етимологія слова «фінанси» походить від грецького слова «fides», що означає «довіра». З цього можна зробити висновок, що економічна криза нашого століття спровокована тим, що всю свою довіру люди вклали в гроші, а не в моральні принципи». До того ж, доповідачка згадала три основні правові принципи Римської імперії: жити чесно, нікому не шкодити, віддавати кожному своє.

У своїй доповіді вона погодилася із позицією Папи Івана Павла II, який назвав нашу еру «епохою руйнування свідомості», спричинену спокусою грішми і забуттям основних цінностей: чесності, довіри, моралі.
Не минула теми довіри і президент асоціації ADIE (Право на економічну ініціативу) Франції Марія Новак. У доповіді «Мікрокредит: інструмент довіри» пані Марія зауважила, що, незважаючи на те, що Франція вважається багатою країною, 8 мрл осіб там живе за межею бідності. Асоціація права на економічну ініціативу, презедентом якої вона є, працює з безробітними: «Наша організація дотримується принципів, що особи. які переживають труднощі, є рівними з іншим населенням, тобто теж можуть відкривати власні підприємства Сьогодні 58 відсотків клієнтів нашої асоціації є безробітними. Проте, ми акцентуємо свою увагу на жінках та емігрантах. Адже, основною метою нашої Асоціації права на економічну ініціативу ставимо зміну погляду суспільства на «вигнанців». Велику увагу у своїй доповіді пані Марія закцентувала на кредитних спілках, які в Україні були створені ще у 1874 році. Адже, за її словами, основним у фінансових реформах сьогодні повинен бути мікрокредит. «Бо саме слово «кредит» походить від «credere», тобто «вірити» і сприяє справедливому розподілу влади, підтримує довіру населення до держави».

Тему реформ через довіру підтримував також доктор філософії, директор корпорації HQS Consulting Servises (підтримка організацій на шляху становленя ) з Канади Діонел Дж. Квінел. Свою промову на тему «Еволюція лідерства: сучасний погляд на старий процес» він розпочав зі слів: «Лідерство має вживати різних засобів для досягнення спільного добра людей. Лідери – це люди, які можуть надихати інших людей іти за ними. Вони живуть в оточенні, яке є дуже складним». Також доповідач зауважив, що сьогодні лідери часто зазнають невдач, адже їх опановує страх. А це є основною перешкодою рухові вперед. Отже, тільки хороші лідери можуть допомогти досягти людству спільного добра і зрозуміти істину в процесі пошуку довіри.

Цікаву доповідь на тему «Концепція Програми підготовки та працевлаштування населення з обмеженими фізичними можливостями» виголосила Тетяна Шаповалова – Голова Президії Науково-методичної комісії з соціального забезпечення Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, ректор ДЗ «Луганського інституту праці та соціальних технологій». Вона зосередила свою промову навколо питання про роль соціальних партнерів в організації людей з обмеженими можливостями: «В країні створено деякі види спеціалізованих підприємств для інвалідів, але їх дуже мало, тому соціальні партнери повинні допомагати у пошуку роботи особам з особливими потребами. Адже вони рівні з іншими людьм». На прикладі свого Луганського інституту вона запропонувала шляхи ефективно покращення довіри населення, зокрема, повинні існувати такі реабілітаційні центри, які б перепрофільовували інвалідів для кращої реалізації їх можливостей. «Потрібно об’єднати фінансові зусилля Фонду захисту інвалідів з фінансовою підтримкою Центру зайнятості. Це може бути й спеціальне обладнання. А не обов’язково фінанси. Найкращий спосіб підтримання довіри населення в цьому питанні – створити спеціалізовані місця для інвалідів у неспеціалізованих підприємствах.

На завершення Академічної конференції «Реформи через довіру» промову на тему «Незавершена «десовєтизація» командно-адміністративної вертикалі влади – основна перешкода для демократичних реформ» виголосила директор Міжнародного центру перспективних досліджень м. Києва Віра Нанівська. Крім доповіді, пані Віра продемонструвала учасникам та гостям конференції детальну презентацію свого проекту: «Очевидним сьогодні є певний парадокс з реформами, оскільки немає такої сфери і такої соціальної групи, яка би не потребувала реформ. Довіра громади до влади (яка сприяє прийняттю реформ) – перший крок до порозуміння цих двох секторів. По суті, вплив громадського суспільства на уряд – ілюзорне поняття, оскільки уряд працює е за якимись моральними нормами та принципами а за стандартами».

На жаль, конференцію не змогли відвідати такі доповідачі як Наталія Королевська, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємства; Сіріл Арно, голова Глобального фонду енергетичної ефективності і відновлюваних джерел енергії; Катерина Ющенко, Голова Наглядової Ради МБФ «Україна 3000» м.Києва.
Наприкінці хотілося б згадати слова Маріуса Вісмантаса, які безпосередньо стосуються української держави та реформ в суспільстві: «Українському громадянину не залишається робити нічого іншого як розширити свій рівень довіри. На особистому рівні в українців він є дуже високим. Зростання ж його в громадському секторі допоможе зрозуміти людям. Що слід працювати один для одного, що є пріоритетом для загального блага».