30-го вересня, у рамках 4-го Екуменічного соціального тижня, відбувся круглий стіл «Реформи як чинник активізації громадянського суспільства». Українські та закордонні експерти обговорювали реформи у сферах лідерства, політичної кон'юктури, охорони здоров'я.

Розпочав обговорення Ліонел Дж. Квінел (на фото), доктор філософії, директор корпорації HQS Consulting Services, Вінніпег (Канада), який акцентував на концепції лідерства. Пан Квінел розпочав обговорення своєї візії ще з Академічної конференції напередодні круглого столу. Доповідач наголосив, що сьогодні важливо звернути увагу на два етапи впровадження лідерства у суспільстві: по-перше, складний етап розвитку суспільства, по-друге – ризик впровадження реформ. 
«Лідерство у тому, що потрібно щось робити для того, аби рухатися у процесі еволюції. Процес має бути всевключеним. Реформа – це просто зміна, завдання лідера – знайти зразок реформи. Я переконаний, що цей процес може бути процесом управління реформами», - наголосив пан Квінел. 
На думку спікера, лідер має поставити і дати відповідь на запитання: у чому проблема? що спричинило проблему? яке є рішення? чому саме така стратегія має сенс? чому саме ця стратегія має бути прийнятною для всіх людей? Робота лідера – це побудова своєрідної соціальної архітектури, де є ідеї, відносини, роздуми і повага. Ліонел Дж.Квінел навів цитату Джорджа Коллінса: «Якщо ви впевнені, що маєте відповідь на запитання, ви – частина проблеми». На думку доповідача, ми повинні діяти, хоча перебуваємо у стані «менеджерів ризику». Процес лідерства має базуватись на таких рівнях: роздуми, інтелектуальний дискурс, непогодження (програють ті люди, які керуються «принципом диявола»)», - наголосив пан Квінел. Загалом у межах дискусії визначено такі позиції: лідери можуть запропонувати рух вперед, вони є рушієм суспільства і об'єднувальним чинником. «Сутність лідерства – мати страх, але вважати це за насолоду», - завершив доповідач. 
До дискусії долучився Віктор Єленський, доктор філософських наук, Президент Української асоціації релігійної свободи, який звернувся до державотворчих ініціатив у межах довіри. Доповідач звернув увагу на те, що ідея держави не реалізується здебільшого через відсутність громадського обговорення проблем. «Мета наших реформ – забезпечення стабільності. Багато з реформ перетворюються на профанацію: освітня реформа – зменшення терміну навчання, розподілення терміну замовлення; адміністративна – злиття міністерств, пенсійна – збільшення віку, через те наявна повна відсутність довіри до таких реформ», - наголосив доповідач.
Віктор Єленський запропонував шляхи подолання суспільних перешкод. По-перше, це визнання провалу реформ, по-друге, - зібрання «реформаторів» за круглим столом (припинення політичних репресій), по-третє, - накреслення концепту реформ з акцентом довіри, перерозподіл бюджету на інші галузі. Пан Віктор запевнив аудиторію у тому, що молоде покоління може розпочати реалізовувати ці проекти.
Важливо пропонувати суспільству реформувати довіру крізь призму системи охорони здоров'я. З такою доповіддю виступила Лілія Клос, доктор кафедри соціології та соціальної роботи НУ «Львівська політехніка», яка розпочала дискусію із зазначення градації громадянського суспільства, основою реформування якого є система національного здоров'я : « Окрім багатьох видів криз, Україна переживає глибоку соціальну кризу через надсмертність представників обох статей», - зазначила Лілія Клос. 
Доповідач представила загальний стан здоров'я українського населення та наголосила на високому рівні захворювань туберкульозу, ракових та серцево-судинних захворювань та СНІД. У межах дискусії було запропоновано низку ініціатив. По-перше, необхідно виховати соціальну культуру населення, зокрема звернутися до біосоціодуховної моделі здоров'я, що має такі складники:
- біологічна основа,
- соціальна основа,
- духовна основа,
переосмислення значень і цінностей щодо структури особистостей.
Також учасники круглого столу слухали доповідь Іванни Синицької, представника Общини Святого Егідія, яка закцентувала увагу на реформах крізь призму уваги до бідного прошарку населення. Доповідач звернулася до історії спільноти, яка заснована на 1986 року на основі волонтерства щодо захисту матеріально уділених осіб. У межах дискусії пані Синицька звернула увагу на слова Папи Бенедикта XVI: «Як не бути друзями тих, які належать до Бога». Прикладом такого толерантного ставлення до бідних доповідач навела приклад дарування подарунків на Різдво, що символізує важливість і увагу до кожного. «Гадаю, що індикатором для суспільства є ставлення верхніх прошарків влади до бідних, тому тут доречно навести слова Іоана Златоустого: «Коли відсторонюємо бідних, відсторонюємось від спасіння», - наголосила Іванна Синицька. 
Із проблемами у інтерперсональних стосунках, зокрема із явищем мобінгу ознайомила аудиторію круглого столу Ірина Курляк, професор, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ. Пані професор представила чинники мобінгу у суспільстві: правові, інституційні, психологічні та безробіття. Через мобінг виникає психологічна ізоляція у суспільстві, відбуваються атаки на соціальний діалог, погіршення умов праці і проживання. Також доповідач представила різні типи моберів: спортивний тип, тип з місією, вар'ятський тип, економічний тип. Нівеляція поняття мобінгу супроводжує зменшення «замахів на долю людини», зменшення впливу на психологічну стабільність людини. Таким чином доповідач підкреслює важливість міжперсональних ціннісних стосунків у внутрісоціальних взаємодіях, що, безумовно, підсилює довіру до реформування суспільства.
Загалом учасники круглого столу напрацювали і представили ідеї та ініціативи щодо реалізації реформ через активізацію суспільного діалогу.