Аспірантка кафедри соціології та соціальної роботи, Інститут гуманітарних та соціальних наук, НУ "Львівська політехніка"

Виступ під час семінару "Інтеграція теорії і  практики медіації як показник розвитку демократичності суспільних відносин", 27 вересня 2012, УКУ

ШКІЛЬНА МЕДІАЦІЯ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

Що таке медіація?

Медіація належить до найбільш розповсюджених у світовій практиці підходів альтернативного вирішення спорів. Поширеним терміном для позначення цього підходу є, також, «посередництво» [1, c. 69].

Медіація (англ. меdiation, слово, яке походить від латинського «medi» або «medio», що означає «середина») – один з найбільш древніх способів вирішення конфліктів. Вона існувала з давніх часів в Китаї, країнах Африки, де старійшини роду чи племені виступали в якості своєрідних професійних медіаторів, забезпечуючи безконфліктне вирішення проблемних ситуацій [2, c. 427].

Якщо давати визначення, то в загальному значенні поняття посередництво визначається як неофіційний процес втручання в суперечки між сторонами, щоб допомогти їм владнати протиріччя, знайти компроміси або досягти взаємовигідної згоди. З 70-их років минулого століття посередництво поступово перетворилося на формальний процес, який все частіше почали проводити добре підготовлені професіонали. Посередництво широко застосовується у суперечках, що виникають між подружжям та між окремими людьми, в конфліктах між сусідами та між групами, у суперечках між працівниками та керівництвом, у міжнародних стосунках. Медіація / посередництво можна визначити як процес вирішення конфліктів, в якому нейтральна третя сторона пропонує структурований процес, який має допомогти двом чи більше учасникам конфлікту прийти до взаємно прийнятного рішення. Учасники цього процесу мають зобов’язання визначити свої проблемні питання та бути відповідальними за результати процесу (остаточні точки угоди). Посередник зобов’язаний побудувати процес таким чином, щоб це сприяло досягненню своїх цілей учасниками процесу. Посередництво є ефективною альтернативою традиційним процесам вирішення конфліктів. Воно базується на принципах поваги до людей та вірі в їхню здатність, за відповідних обставин, вирішити конфліктні питання конструктивним шляхом.

Особливості процесу медіації ровесників.

Програма «Медіація ровесників» передбачає, що школярі-медіатори проводять зустрічі з ровесниками, що знаходяться у стані конфлікту, і допомагають їм залагодити суперечку із врахуванням інтересів всіх сторін. Таким чином, медіація ровесників передає відповідальність за вирішення конфліктів до рук самих учнів. Окрім проведення примирних сесій, школярі-медіатори також приймають участь у заходах по роз’ясненню важливості і успішності співробітницького підходу, проводять тренінги з однолітками і молодшими школярами.

Медіація ровесників передбачає підтримку з боку педагогічного колективу. Зазвичай, координатором цієї програми стає хтось із зацікавлених педагогів. Саме він приймає рішення про направлення учасників конфлікту на медіацію. Якщо медіація ровесників стає вже не просто окремо запровадженою програмою, а й елементом виховної роботи у школі, то цю функцію може виконувати шкільний психолог чи завуч із виховної роботи. Оскільки ці дві людини в школі в обов’язковому порядку залучаються до розгляду всіх інцидентів, вони, зазвичай, мають менше класних годин порівняно з іншими вчителями, і більш доступні у екстремальних ситуаціях [4].

Особливості і переваги шкільної медіації: по-перше, коли молодь має можливість допомагати вирішувати суперечки між своїми однолітками, зменшується ризик виникнення непорозуміння між поколіннями; адже завжди існує проблема того, що старші нав’язують молодшим своє бачення та способи вирішення певних проблемних ситуацій. У свою чергу, однолітки - медіатори постійно спілкуються зі своїми ровесниками і знають, що може стати причиною конфлікту, що переживають сторони конфлікту. Крім того, атмосфера стосунків довіри та взаємного розуміння між представниками одного покоління встановлюється набагато швидше, ніж між представниками різних вікових груп.

По-друге, всі люди, залежно від вікових особливостей, мають різне бачення та підходи до вирішення конфліктів. У випадках, коли над розв'язанням конфлікту працюватимуть однолітки, до уваги братиметься думка кожного. На жаль,  коли до вирішення проблемної ситуації підходять представники різних вікових когорт, частіше за все, старші нехтують думкою молодих, вважаючи, що їм бракує досвіду.

По-третє, ровесники більше довіряють одне одному, насамперед тому, що не відчувають влади у своєму колі. Під час медіації контроль над ситуацією рівноцінно належить як сторонам конфлікту так і медіатору. Вони працюють за принципом «рівний рівному», який є дуже ефективним завдяки тому що стосунки будуються як суб’єктно – суб’єктні.

По-четверте, ровесники в ролі медіаторів викликають у конфліктуючих сторін повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозного підходу до її вирішення.

По-п'яте, той факт, що молодь у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників налаштовує їх на прийняття таких послуг та надання згоди на співпрацю. Дуже позитивно сприймається те що під час, здається, простої розмови зі своїми ровесниками конфлікт часто знаходить вирішення [3, с. 12-13].

Програма медіації ровесників є корисною і тому, що школи в сучасному світі потребують більш придатних і дієвих методів розв’язання конфліктів, аніж затримання після уроків, тимчасове відсторонення від занять, виключення або кримінальна відповідальність. Використання медіації як способу розв’язання конфліктів може зменшити рівень насильства, вандалізму, хронічних прогулів і тимчасового відсторонення від занять. Навчання основам медіації допомагає як учням, так і викладачам глибше пізнати самих себе та оточуючих, а також забезпечує їх навичками з розв’язання конфліктів на все життя і сприяє не лише їхньому особистому зростанню, а й забезпечує їх умінням уважно слухати, критично мислити та вирішувати проблеми, що є конче необхідним для їхнього навчання [3, с. 12-13].

Отже, як свідчить практика, програма «Медіація ровесників» дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у школі, створювати безпечне здорове середовище у шкільних колективах. Ця програма є ефективною для вирішення проблеми насильства у школах [4].

Український досвід.

В світі медіація набирає обертів, стає дедалі популярнішою, тому той факт, що в Україні вже є досвід впровадження відновних практик, зокрема медіації ровесників, на рівні громадських ініціатив (Львів (Львівською Асоціацією Посередників, БФ «Простір без конфлікту), Київ («Українським центром порозуміння»), Одеса (проект Одеської обласної групи медіації у СШ №4 м. Іллічівська), Луганськ (проект Луганської обласної групи медіації з навчання підлітків навичкам конструктивної взаємодії у 5-ти школах м. Луганська) і Черкаси (Центр вирішення конфліктів у 1-й гімназії)  областях). Це свідчить про відповідність світовим тенденціям у цій сфері [4].

Варто зазначити, що, незважаючи на відсутність спеціального законодавства, в Україні діють спеціальні групи та центри, які активно займаються запровадженням програм примирення та просвітницькою діяльністю у цій сфері [5]

ЛІТЕРАТУРА:

1. Альтернативні підходи до розв’язання конфліктів: теорія і практика застосування / Уклад.: Н. Гайдук, І. Сенюта, О. Бік, Х. Терешко. – Львів: ПАІС, 2007. – 296 с.

2. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология: Ученик для вузов. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 496 с.

3. Шкільна служба порозуміння: програма формування безпеки в навчальному закладі. – К.: УЦП, 2009. – 15 с.

4. Вирішення конфліктів у сфері освіти // Український Центр Порозуміння // http://www.commonground.org.ua/ukr/cr_ed_system.shtml.

5. Жмудь В. Запровадження процедури медіації (примирення) у законодавстві України // http://www.minjust.gov.ua/0/11347.