ГО «УкрПростір»

Круглий стіл «Місія в професії: відповідальність журналіста перед суспільством»

30 вересня

"Інформаційна війна в Україні: як перемогти російську пропаганду"

Інформаційна війна має не менш страшні наслідки ніж війна озброєнь. Саме інформація стала підставою для зародження ненависті і злості між народами, які протягом тривалого часу мирно співіснували, мали родинні зв’язки, пишалися спільними досягненнями. Слово може ранити болючіше за зброю, а іноді може стати провокатором для позбавлення найдорожчого - життя. І за кожним словом стоїть окрема людина, окремий колектив співробітників засобу масової інформації, окремий власник ЗМІ, і ще багато «окремих»...
Обговорювати питання щодо дотримання принципів професійної етики журналістів, зокрема подання достовірної інформації, об’єктивне висвітлення подій, професійна чесність журналіста, - досить складне на сьогодні. І не лише тому, що почуття патріотизму все ж таки більше схиляють до виправдовування українських ЗМІ потребами зберігати більш-менш спокій (наскільки це можливо), не сіяти паніку тощо. І не тому, що порушення принципів етики російськими неодноразово доводилося фактами. Питання більше в тому, чому навіть громадян України, які мають доступ до українських телеканалів, досить складно (якщо не сказати неможливо у більшості випадків) переконати «переключитися» з російських новин. «Заангажовані» патріотизмом журналісти звертають на це досить мало уваги. Це питання поставили під час спілкування представники Посольства Сполучених штатів Америки в Україні. І над цим дійсно потрібно замислюватися.
У чому ж полягає проблема?
Більшість населення дивиться новини на одному або центральному телеканалі, або на місцевому. Перший подає інформацію здебільшого національного масштабу, другий – регіонального рівня, приділяючи увагу всеукраїнським новинам досить обмежено. Нібито все так і має бути. Однак… Події вимагають переорієнтування.
Запорізька область – пригранична територія з Донбасом, у якому відбуваються військові дії (офіційна назва яким – АТО – антитерористична операція). Війна поряд. При цьому у наявність її знають лише ті, хто «хоче про це знати». І вина необізнаності дещо лежить і на місцевих телеканалах.
Висвітлення на чотирьох телеканалах Запорізької області займає за обсягом третина-чверть від загального часу новин за день. Все інше – проблеми міста, фестивалі, змагання тощо.
Однак навіть у відведений редакцією час висвітлення війни обмежується новинами про похорон бійця (репортаж з міста подій з коментарем про героїзм загиблого), встановлення меморіальних дошок або пам’ятників також з коментарями про подвиги солдатів, про збір коштів на допомогу армії (про нестачу, щоправда, говорять), проблеми переселенців з Донбасу. При цьому всі ці новини подаються на вподобу до «свята Перемоги у Великій Вітчизняній війні» – віддалено у часі і просторі. Тому стає недивно, що частина населення не сприймає війну як власне горе, як те, що загрожує кожному, і те, що зовсім поряд.
Незважаючи на близькість розташування до воєнного жаху, жодного сюжету з міста подій – Донбасу – немає. Можна говорити про невелике фінансування місцевих телеканалів – відсутність коштів на відрядження у «гарячі» точки. Однак ця проблема на сьогодні досить просто вирішується. Волонтери запевняють, що зібрати кошти на поїздку журналістів, які покажуть реальність, не є проблемою. Окрім того, і приєднатися до тих самих волонтерів, які транспортують допомогу військовим в зону АТО, також можливо.
При цьому всі поїздки обмежилися організованим виїздом у визволені міста Донбасу. І виходячи з поданих відео, там вже все добре – життя триває, діти йдуть до школи, квіти на клумбах, і всі патріоти України.
Проблема полягає в іншому – у власниках / засновниках запорізьких телеканалів. Один «належить» народному депутату Партії регіонів В’ячеславу Богуслаєву («Мотор Січ»), другий – МК «Запоріжсталь» (Рінат Ахметов), третій – обласний державний телеканал, який чітко слідує політиці влади, більшість із якої – представники Партії регіонів, четвертий – муніципальний, підпорядкований міській владі, яка також складається з більшості правлячої політичної сили «колишнього режиму».