7dmitrievЗаступник голови Синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ (КП)

Круглий стіл "Освіта нового покоління: християнські цінності та європейські стандарти"

Доповідь: Ініціативи та практичний досвід Української православної церкви Київського патріархату як потенціал для освітніх новацій

Вступ: існують два застарілі стереотипи: Церква може бути або сильним гальмом, або слугувати поштовхом наукового процесу. І в якості новатора духовенство виступало вже багато століть тому.

 Раніше недільні школи при парафіях ліквідували безграмотність для тих, хто залишались без освіти та не мали можливості її отримати. Ми можемо згадати легендарні приклади - Києво-Могилянську академію та Інститут св.. Володимира - коли світська та духовна науки разом розвивались продуктивно.

 Сьогодні Церква намагається крокувати в ногу з часом. Наукова спільнота, абітурієнти та студенти, перш за все, – це величезний потенціал для її розвитку, яка має нести просвіту для всього суспільства. Тому неправильно ставити межу між світською та духовною освітами.

 Зараз у релігійній сфері ситуація виглядає таким чином: священнослужитель має або тільки церковну освіту, або має й світсько-наукову спадщину, якою не користується. Але присутні й священики, які після семінарії або паралельно з отриманням релігійної освіти мають світський науковий ступінь. Зокрема аспіранти КПБА (2010-2013 рр. навчання): 4 особи з 12 на курсі мають другу вищу світську освіту, яка допомагає у повсякденному служінні. Приклад Херсонської єпархії: з 30 активних служителів восьмеро мають додаткову освіту, а двоє викладають у світських вишах. Душпастирі могли б активніше представляти себе у науковій спільноті, даючи поштовх для розвитку свого середовища. Поки що, на жаль, статистика свідчить про зворотнє.

 При цьому поєднання духовної та світської освіти відкриває абсолютно нове поле для людини: служителі мислять креативно, виходять за рамки духовного сприйняття світу, отримують нове поле комунікації за межами храму і долучаються до роботи нових відділів. Наприклад, УПЦ КП розвиває новітні напрямки у таких управліннях: Інформаційний відділ, соціального служіння, військового духовенства, видавничого тощо.

 Знання, отримані під час набуття освіти, дають змогу професійно та легко спілкуватись не просто в церковному середовищі, а й якісно працювати на міжконфесійному майданчику. Прикладом може стати мій власний досвід, коли я отримав освіту соціального працівника після завершення семінарії та почав розвивати громадську та соціальну діяльність, у рамках соціального служіння, при парафії св.. Варвари у місті Херсон. Також головою прес-служби Патріархії є відомий журналіст Андрій Ковальов, який має дві освіти та вміло поєднує їх у повсякденній праці та тісно контактує з світськими журналістами та активістами.

 За останні роки Церква відкрила та почала інтегрувати нові формати навчання: тренінги, семінари, відкриті лекції, інтерактивні зустрічі тощо.  Звичайні лекції та семінари лишаються в рамках академії, коли нові форми дають доступ до інших категорій спеціалістів та обміну досвідом.

 Наші приклади: тренінг про першу психологічну допомогу та ПТСР, який представники нашого Синодального відділу соціального служіння проводили спільно з ВБО ЛЖВ та Посольством Ізраїлю в Україні. На ньому вдалось поєднати ізраїльських спеціалістів вищого рівня, волонтерів, психологів та священиків. Результат перевищив всі очікування, коли навчання розпочалось у священний для євреїв Шабат. Подібний тренінг з залученням представників різних релігійних течій: православних, протестантів, мусульман, було проведено в Одесі. Протягом двох днів учасники говорили про профілактику ВІЛ/СНІДу та залучення потенціалу релігійних громад для боротьби з епідемією. Інші подібні заходи: лекції греко-католицьких капеланів у Михайлівському, виступи від полковника МОУ Руслана Коханчука, лекції кризового інтервента ФБР Наомі Пейджет спільно з протестантами від церкви «Нове життя», тренінги для священиків та ГО у Дніпропетровську й Полтаві тощо.

 Подібні ініціативи дають змогу зробити мережу нових спеціалістів та доступ для служителів у відповідь до світських ВНЗ. Наша громадська організація Eleos-Ukraine, що була створена представниками відділу, подібно до ГО Анастасіс у Херсоні, надає можливість проходити практику для студентів вишів зі спеціальності соціальна робота.  Вони мають досвід не лише отримати певні практичні навички, а й побачити як діє релігійна громада зсередини. У Києві, зокрема, це ще й можливість працювати у серці Михайлівського монастиря. На моєму досвіді були волонтери, що спершу себе називали атеїстами, а вже згодом прийняли хрещення. Однак це не обов’язковий наслідок наших дій і зовсім не мотивація до прозелітизму служителів, які працюють у громадській сфері. Навпаки, будь-який тиск сприйматиметься агресивно та тільки погіршуватиме ситуацію. Загалом, херсонська модель роботи стала платформою для перевірки моделі, яка тепер поступово стає всеукраїнською через нашу мережу громадських організацій «Eleos-Ukraine».

 Релігійні організації мають й чималі ресурси для розвитку громадських ініціатив: від надання приміщення, до використання іміджу та кредиту довіри від суспільства, авторитету духовних лідерів, релігійного сегменту та релігійних спільнот як майданчику для проведення заходів абсолютно різного спектру. Важливо показати, що храми – це не малі закриті суспільства, а великі можливості для нових ідей та втілень.

 Наші приклади: театр для дітей з фізичними вадами Verbatim, міжнародний іконописний пленер Eleos, профілактика ВІЛ при храмі св. Варвари у Херсоні через ГО Анастасіс, тренінги з медіації конфліктів від польських римо-католиків, футбольні матчі спільно з юдеями, мусульманами та протестантами з благодійницькою метою, залучення військових та психологів до навчання священиків тощо.

 У відповідь освічені люди та науковці дають поштовх до розвитку всієї Церкви як структури. Тільки за умов подібного обміну громада не стоятиме на місці, відкриватиме нові горизонти, а також ставатиме каталізатором для розвитку інших. Волонтерство набуло нового значення для України за останні два роки. На цій хвилі Церква може стати платформою для обміну досвідом та знанням, що породить нові ідеї та проекти для майбутнього втілення. Не треба соромитись порад нецерковних людей та відкидати будь-що світське. Настав час відкритої Церкви, яка знову може надати поштовху суспільним змінам.

Presentation