DSC 0169 Студент НПУ ім.. М. П. Драгоманова

 Академічна конференція "Освіта задля змін: духовність та    інновації"

 Доповідь: Трансформація навчальних пріоритетів у ракурсі освітньої  реформи в Україні

Система освіти постійно зазнає формальних та фактичних змін. Формальні зміни - це освітні реформи, серед яких Закон України “Про вищу освіту”, що вступив в силу 6 вересня 2014 року [1]. Фактичні ж зміни - це те, що реально змінилось у освітньому процесі в навчальних закладах, тобто ставлення студентів до різних аспектів навчання, їх уявлення про стан речей у їх навчальних закладах та їх власні навчальні пріоритети [4]. Фактичні зміни залежать від формальних, але лише частково, тобто існують чинники, що не дозволяють повністю реалізувати позитивні ідеї освітніх реформ (консерватизм, корисливість корупціонерів, низька правова культура як учнівського, так і викладацького складу навчальних закладів, загальна культура населення, різноманітні суспільні процеси та інші). Просто кажучи, фактичні зміни дають практичний результат, тоді як формальні - одна з найважливіших їх передумов, через що вивчення саме фактичних змін в системі освіти вважаємо актуальним, чому і присвячена доповідь.

На нашу думку, варто почати з того, що сьогодні найбільше хвилює студентську молодь в перспективі навчання, а саме - фінансові труднощі [2]. Не зважаючи на те, що ситуація покращилась в порівнянні з, наприклад, 2007-м роком, коли звичайна стипендія становила 150 грн, що більш ніж в три з половиною рази нижче за тогочасний прожитковий мінімум - 532 грн. (для працездатних осіб). Сьогодні, станом на Вересень 2015 року, звичайна стипендія становить 825 грн, тоді як прожитковий мінімум - 1378 грн. (для працезданих осіб), тобто ми можемо бачити, що різниця між доходом та потребою студента - менша ніж у два рази. Інакше кажучи, ситуція виправилась приблизно наполовину. Тим не менш, цих коштів вистачає лише для того, щоб харчуватись місяць в їдальні, на проїзд цих грошей вже не достатньо, не говорячи про плату за гуртожиток, канцелярію і інші потреби студента. Оскільки стипендії, кажучи буквально, не вистачає для виживання, то не може йти і мови про адекватне навчання тих студентів, які не мають додаткового джерела матеріального забезпечення. Такі студенти змушені йти на роботу, щоб отримати додатковий заробіток, а це в свою чергу, не дає змоги нормально навчатись, а отже  і ствердити себе як конкурентно спроможного фахівця на ринку праці.

З 5 по 12 березня 2015 р. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» було проведене загальнонаціональне опитування студентів. Усього було опитано 1001 респондент за національною вибіркою вузів України, що є репрезентативною для студентського загалу  за розташуванням ВНЗ,  формою власності, курсом навчання. Похибка вибірки не перевищує 3.2%. Опитування в Криму, Донецькій та Луганській областях не проводилось [3].

Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального опитування студентів, проведеного у березні 2011 року, та загальнонаціональне опитування населення України,  проведеного у грудні 2014 року. Обидва опитування  Фонд «Демократичні ініціативи» провів разом із  фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс».

Щодо шансів знайти по закінченні вишу добру роботу, переважає точка зору, що для цього потрібно мати добру освіту, високий рівень знань (45%), і менше покладатися на знайомства та зв’язки (36%). Слід сказати, що кілька років тому, у 2011 році, ситуація була зворотньою: студенти більше покладалися на зв’язки (43%), ніж на освіту (38%).

Якщо говорити про чинники, що найбільш хвилюють студентів у їхньому житті, то трьома найважливішими в 2011 році були: 1) нестача грошей на прожиття - 32%; 2)можливість працевлаштування у вільний час - 30%; 3)корупція - 22%. (в тезах краще менше виносити абзаців і робити списків)

А ось результати опитування студентів у 2014 році: нестача грошей на прожиття - 41%; можливість працевлаштування у вільний час - 35,5%; корупція - 26%.

Тобто в світлі цієї статистики розкривається той факт, що студентські побоювання посилились: пункти 1 і 2 останньої наведеної статистики, очевидно, мають відношення до політичної і фінансової сфери в країні, проте пункт 3 яскраво ілюструє: не зважаючи на антикорупційну спрямованість реформи освіти, стурбованість студентів щодо корупції лише зросли.

Проте наступна статистика дає досить оптимістичні результати. Коли студентів опитали, на що вони спирались, обираючи спеціальність, їх відповіді були такими:

 

Студенти

2011

 2015

Обрав за власним бажанням, тому що мені це цікаво

39%

47,6%

Обрав, орієнтуючись на престиж професії, можливості подальшого працевлаштування

21,5%

18%

Обрав таку спеціальність, яка дозволить заробляти добрі гроші

7,6%

9,7%

Обрав те, що порадили батьки

13,6%

9,8%

Обрав ту спеціальність, куди зміг пройти на бюджет

9,3%

7,4%

Обрав ту спеціальність, де менший розмір плати за навчання

3,4%

4,8%

Інше

2,5%

0,2%

Важко сказати

3,1%

2,5%

 

Виходячи з вищесказаного, можна зробити наступний висновок: в порівнянні з 2011 роком, сучасні абітурієнти мають більше можливостей обирати місце навчання, яке їм до душі, на їх вибір менше впливає оточення, тобто вони достатньо свідомі, щоб самостійно обирати, де вчитимуться, незалежно від оплати навчання, і відповідно до двох останніх пунктів статистики, більш точно розуміють, “чому вони тут”.

Список використаних джерел

  1. Закон України «Про вищу освіту».Соціологічні опитування, проведені  Фондом «Демократичні ініціативи» разом із  фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» у 2011, 2014 і 2015 роках.