dfgdtjyjhgfdasgНещодавня Революція Гідності показала, що зміни в мисленні українців, у їхніх поглядах вже почали відбуватися. Перш за все реформа світогляду вплинула на молодь. Але щоб зміни стали суттєвими, треба реформувати інституцію, яка виховуватиме таку молодь, щоб викорінити пострадянські тенденції в освіті. Про реформування освіти в Україні вдалося поспілкуватися з британським істориком та богословом Джошуа Т. Сьорлом, викладачем богослов’я та громадської думки у Сперджен коледжі, Лондон, який цієї осені завітав до Львова та взяв участь у VIII Екуменічному соціальному тижні.

– Під час Екуменічного суспільного форуму Ви говорили про освітню реформу в Україні: Перехід від Homo Sovieticus до Homo Maidanus. На Вашу думку, чи змінить нова реформа нашу систему освіти від Homo Sovieticus до Homo Maidanus?

 

– Це виклик, чи не так? Це виклик для України і для українців. Не мені, як британцю, варто говорити про те, як ця реформа повинна відбутися. Але я вірю, що це можливо. Я справді вірю, що тут є ще надія. Як це станеться, я не знаю. Моїм завданням сьогодні було не говорити про якісь деталі, а подати філософські межі освітньої реформи в Україні.

– З чого повинна бути розпочата реформа? З реформування вищої освіти, початкової чи середньої?

– Це хороше запитання. Я думаю, реформа повинна відбуватися на всіх рівнях одночасно. І що швидше ви розпочнете, то краще. Зараз дуже важливо говорити про вивчення християнської етики в школах. Це справді важливо. Це є кроком до формування нового типу – Homo Maidanus. Якщо ви зможете прищепити цінності чесності, поваги, солідарності, ви зможете швидше розпочати реформування. Воно має відбуватися на всіх рівнях. Як у цитаті з Біблії йдеться, що ти повинен навчити дитину, яким шляхом їй іти, і, коли вона виросте, вона віддасть вповні.

– Як Ви вважаєте, який досвід інших країн повинна перейняти Україна в питанні освіти? Наприклад, Великобританії.

– Я не думаю, що освіта у Великобританії ідеальна. Ми повинні вчитися одні в одних. І власне тому я люблю такого типу діалоги між Україною і Англією, через дружбу, через консультації, такі як сьогодні. Одною перевагою, яка є у Великій Британії, є те, що ми маємо набагато довшу традицію богословської освіти. Порівняно з Україною, яка в період Радянського Союзу не мала богословської освіти, Англія має столітню традицію богословської освіти. І це реальна традиція викладання, відкритого мислення і прагнення до досконалості. Я справді люблю такі консультації. Можливо, українці колись приїдуть до Великобританії. Хочу, щоб такі події відбувалися не тільки у Львові, але й у Лондоні, а також варто запросити українських богословів і реформаторів освіти для консультації в Лондоні. І українці зможуть поділитись своїми думками з нами. Це було б цікаво.

– Чого не вистачає українській освіті?

– На мою думку, проблема української системи освіти в тому, що, як і раніше, вона зв’язана з цінностями, поглядами і практикою радянської системи. Так, радянський менталітет пережив Радянський Союз, як політичну ментальність. І система освіти є одним з останніх цитаделей, один з останніх бастіонів радянської системи. Зараз у вас твориться нова Україна, з новим поколінням людей, які хочуть свободи, демократії, хочуть викорінити корупцію. Такі бажання поширюються серед населення, серед підростаючого покоління. Водночас у вас є навчальні заклади, які не можуть відповісти на потреби людей. Я думаю, що Радянський Союз, на жаль, ще живий сьогодні в Україні. Ви можете змінити політичну структуру, але нічого не відбудеться. Ви повинні змінити глибинні структури. Це можна зробити, прищепивши християнські цінності в громадській сфері життя. І зробити це можна через освіту, навчаючи дітей християнської етики в школах. Але не тільки через викладання християнської етики, але і через викладання всіх предметів з погляду відкритого християнства.

– Як, на Вашу думку, можна поєднати духовність і освіту?

– Я не думаю, що питання в тому чи можна їх поєднати, адже вони вже об’єднані. Освіта – це духовний процес, тому що йдеться про формування характеру. Ми хочемо сформувати людей через образ Христа. Ми хочемо, щоб люди були духовно реформовані, як добре дерево. Хороше дерево має хороші плоди. Люди, зазвичай, переймають з образу Христа – щедрість, солідарність, відкритість, чесність, гідність. І всі ці цінності прищеплюють людям через систему освіти.

– Чи існує для Вас певна модель ідеальної освітньої системи?

Я не думаю, що взагалі існує щось таке, як ідеальна освітня система. Тому що те, як працює все у Великобританії, наприклад, і в Україні дуже відрізняється. Вам потрібно мати контекст підходу до освіти. Я думаю, що ви повинні мати послідовність. Усі системи освіти повинні мати цю безперервність: від дитячого садка до університету. Мета богословської освіти повинна бути чітко виділена. І цією метою повинно бути формування в людях рис, характеру Христа.

– Чи може VIII Екуменічний соціальний тиждень посприяти виникненню нових ініціатив в освіті?

– Я думаю, що так. Я надіюся, що так. Дуже важливо, щоб такого типу події відбувалися. Навіть сьогодні, під час круглого столу, я зробив багато записів. Я почув багато цікавого про перспективи освітньої політики, бачення освіти. І я дуже вдячний за це. Я не можу говорити про те, як втілити це на практиці. Але навіть те, що ми зробили сьогодні цей круглий стіл, може відкрити якісь нові можливості в майбутньому. Це велике почуття співпраці, не тільки між Україною та Великобританією або іншими країнами Західної Європи, але також між представниками Католицької, Православної і Баптистської Церкви. Реформування системи освіти відбудеться тоді, коли Церкви будуть працювати разом. Церкви повинні працювати разом. І будь-яка подія, така, як ця, є важливою частиною цього процесу.

Розмовляла Світлана Самотіс