Цьогорічна тема Екуменічного соціального тижня «Освіта задля змін: духовність та інновації» надихнула фахівців центру «Джерело» на створення події, де би зібралися спеціалісти та зацікавлені в освітній темі люди для обговорення і налагодження співпраці.

Так виникла ідея Круглого столу, яку успішно реалізували 3 жовтня 2015 року в стінах Українського католицького університету.

Для обговорення в залі зібралися представники міської ради, духовенство, освітяни, фахівці інклюзивної освіти, соціальні працівники, батьки дітей з особливими потребами, працівники громадського сектору, студенти.

Доповідачі ділилися досвідом та окреслювали необхідні кроки для побудови освітньої системи для дітей з особливими потребами. Обговорено такі теми, як: цінність життя кожної особи, незалежно від її інтелекту, важливість програми раннього втручання для розвитку дитини, навчання особливих дітей: інклюзія, інтеграція, спецкласи, законодавчий аспект освітньої системи, архітектурна доступність навчальних закладів.

Обговорення розпочалося з представлення учасників та гостей і привітального слова Президента Інституту екуменічних студій УКУ о. д-ра Івана Дацька. Модераторами круглого столу були:Оксана Винярська – психотерапевт,педагогічний директор програми «Медико-психологічний та соціальний супровід осіб з особливими потребами» Інституту екуменічних студій УКУ, член Наглядової ради центру «Джерело» та Наталя Сіреджук,в. о. керівника відділу соціальних проектів і розвитку Навчально-реабілітаційного центру «Джерело».

Обговорення розпочалося коротким відеофрагментом з італійського фільму «Дитя місяця». Потім доповідачі по черзі розповідали про власний досвід та висвітлювали думки щодо інклюзивної освіти.

Анна Гайдучок, директор центру «Джерело» та Тереза Фаласеніді, фахівець соціальної роботи ділилися досвідом Центру щодо впровадження та розвитку освіти для дітей з особливими потребами та про важливість мультидисциплінарного підходу до навчання дитини.

Зоряна Довганик, начальник управління освіти ЛМР, наголошувала, що сьогодні не всі школи готові приймати дітей з особливими потребами. Потрібно працювати як у приміщеннях, так і з персоналом, батьками, владою.

о. Сергій Дмитрієв, заступник голови Синодального відділу соціального служіння та благодійності УПЦ КП, презентував результати своєї праці з дітьми на Сході. Як духовна особа він мав багато пропозицій щодо налагодження зв’язків з представниками інших ланок навчального процесу.

Крістіна Англес д’Оріак, уродженка Франції, є керівником Центру духовної підтримки осіб з особливими потребами «ЕМАУС» при УКУ. Її доповідь ґрунтувалася на прикладі інклюзивної освіти у Франції. Крістіна дібрала низку влучних тез, які показували, наскільки інтеграція у суспільство людей з особливими потребами визначає цивілізованість нації.

Ярослав Грибальський, представник НАІУ, регіональний координатор проекту CIDA «Інклюзивна освіта дітей з особливими потребами», розпочав свій виступ з розчарування архітектурною недоступністю не лише навчальних закладів, а й інших споруд міста. Він наголосив, що обговорення такої теми мало би бути першим серед інших, адже визначає доступність освіти загалом.

Підсумовуючи виступи доповідачів та сформульовані тези, маємо такі пропозиції та кроки, які б уможливили або пришвидшили налагодження якісної освіти для дітей з особливими потребами.

Звертаємось із проханням

до влади, а саме до Міністерства освіти і науки України:

  • організувати навчальні зустрічі та тренінги для педагогів і освітян, на яких можна було б поширювати інформацію про особливості дітей з неповносправністю та вчити фахівців нових підходів до їхнього навчання;
  • ініціювати просвітницьку тематичну кампанію для впровадження у дитячих садочках, школах, ВНЗ та інших навчальних інституціях;
  • реорганізувати навчальний простір і зробити його доступним, забрати наявні архітектурні барєри і не створювати нові;
  • провести необхідну роботу зі спрощення процедур ПМПК;

до освітян:

  • організувати навчальні зустрічі та тренінги для учнів шкіл, які б висвітлювали питання цінності, рівності, як будувати дружні стосунки з дітьми з особливими потребами;
  • запровадити просвітницьку роботу серед батьків;
  • використовувати новітні методики у навчальному процесі дітей з особливими потребами;

до духовенства:

  • поширювати інформацію про дітей з особливими потребами, голосити про гідність кожного життя;
  • успішніший досвід заходу поширювати на східні області;
  • зорганізувати осередки для батьків (мамів і татів), які мають дітей з неповносправністю;
  • об’єднати зусилля та ділитися досвідом з іншими конфесіями, задля екуменічної мети;

до батьків:

  • об’єднуватися у спільноти для підтримки один одного і разом діяти;
  • розуміти виклики, які виникають перед освітянами і допомагати їм змінюватися і змінювати систему освіти;
  • активізувати волонтерський рух у своїх осередках;

до ЗМІ:

  • створити у своїх матеріалах образ гідної особи, якою б вона не була, керуватися повагою, а не жалістю;
  • всебічно і достовірно висвітлювати впровадження та реалізацію освітніх реформ для дітей з особливими потребами;
  • поширювати думку у суспільстві про необхідність інклюзивних класів у якнайбільшій кількості шкіл міста;
  • створити інформаційну кампанію про освітні успіхи педагогів, реабілітологів, батьків, дітей, які мають особливі потреби і навчаються;
  • гідно висвітлювати працю та посаду «особливого» педагога.

Наявні також прохання, які стосуються усіх людей. Насамперед це загальновживана термінологія, яка інколи є образливою або знівечує гідність людини. Тому не доречно вживати «хворі» діти, неповносправні, інваліди.

Оксана Винярська звернулася до всіх учасників круглого столу з твердженням, що інклюзія має бути мудрою. Вона повинна бути корисною всім: дітям, батькам, вчителям і максимально відкривати потенціал дитини і розвивати її. Тому на шляху до мети варто памятати, для чого існує інклюзія.

Усі діти цінні і мають право на освіту, а діти з особливими потребами ще й мають особливу місію – творити навколо себе більш гуманне і любляче суспільство.

З повагою,

Учасники круглого столу та Організаційний комітет ЕСТ