dacПрезидент Інституту екуменічних студій Українского католицького університету

Під час Пленарного засідання Українского християнського академічного товариства "Шляхи примирення Київської Церкви"

 

НА ШЛЯХУ ДО ЄДНОСТИ

                              І СОПРИЧАСТЯ ЦЕРКОВ

Денник учасника у К’єті 15-22 вересня 2016 р.

Головною темою нашого Екуменічного Соціяльного Тижня є Міграція: Виклик для України.  Однак не сміємо забувати, що цей тиждень є насамперед “екуменічним” і задля того від кількох років ми відбуваємо сесію Українського Християнського Академічного Товариства (УХАТ) підчас якої, між іншим, обговорюємо найважливіші екуменічні питання, які є актуальними для всієї вселенської Церкви і, очевидно, України.

А наважнішою екуменічною подією останніх днів була саме 14-а пленарна сесія Спільної Міжнародної Комісії для Богословського Діялогу з Католицькою Церквою і Православною Церквою, яка відбулася в днях 15 – 22 вересня 2016 р. у FrancavillaalMare (Chieti), в Італії.

 

Нас – членів Комісії – повідомлено (Папська Рада) ще в квітні ц. р., що саме у вересні ц.р. відбудеться пленарна сесія у Chieti (Theate) і темою нарад буде:  “Назустріч спільного розуміння синодальности і примату в служінню єдности Церкви – TowardsaCommonUnderstandingofSynodalityandPrimacyinServicetotheUnityoftheChurch”. Остаточно Пленарна Сесія у К’єті остаточно злегка змінила назву на “Синодальність і Примат впродовж першого тисячоліття: Назустріч спільному розумінню у служінні єдності Церкви – SynodalityandPrimacyduringthefirstmillennium: TowardsacommonunderstandinginservicetotheunityoftheChurch. Нам рівнож виславно Документ Всеправославного Собору (з червня ц. р.) про відносини Православної Церкви до різних християнських спільно. Одна про нього не дискутувалося ані не на окремих, ані на пленарних сесіях.

Участь у цій сесії брали 58 учасників, між нама кардинали (Курт Кох і Леонардо Сандрі), митрополити, архиєпископи, єпископи, священики, монахи, миряни – мужчини і жінки православної й католицької Церков. Всі 14 автокефальні православні Церкви були представлені двома членами. Не брала участь Болгарська Православна Церква мотивуючи свою відсутність браком спеціялістів по наміченому питанню.

-          Місцевий єпископ – Bruno Forte – про його пастирське служіння – Театини – Львів;

-          16 вересня – католики і православні – окремо – мій виступ – коротка історія праці Комісії: Белград. Равенна (великий успіх), Пафос, Відень, Амманн і тепер Р’єті. Про бажання єдности – очікування солідарности зі сторони католиків – не допустити до обговорення “уніятизму” у полемічному тоні.  Триматися теми. Запевняли, що не мінятимуть нічого з того, що намітила коодинаційна комісія.

-          Мала панувати довірочність. Та завжди хтось щось поміщував в інтернеті. Фактично, однак, вона не існувала. З цієї причини сьогоднітакож говоритиму більше ніж читаємо в документі чи комунікаті.

РПЦ - + Митрополит Іларіон Альфеєв хотів позбутися ко-президенства + Йова Ґечі (укр. походження з Канади). Говорить добре по українськи. Зацікавлений зберегти контакт з УКУ та ІЕС.

Брак єдности серед православ’я. Постійне суперництво між Москвою і Константанопололем.

Православним було дуже важко погодитися на свого спів-предсідника в особі архиєпископа Йова Ґечи. Митрополит Іларіон Альфеєв заперечив леґітимність його назначення і запропонував митрополита Ґеннадіоса. Тоді Константанопольська делеґація рішила звернутися по телефону до патріярха Варфоломія, який сказав, що митрополит Ґеннадій стисло не є членом Комісії, а лише Митрополит Калістос і Митрополит Максим. Митрополит завжди був допоміжноюю силою і в минулому так і сьогодні. Так що кандидатура відпала і митрополит Ґеннадій доволі виявив своє невдоволення.

Тоді митрополит Альфеєв запропонував митрополита Калістос-а (Вейр). Натомість митрополит Калістос не прийняв цієї пропозиції з наступних двох причин:

1) Він буде шанувати рішення Вселенського Патріярха;

2) Він уже старший - йому 81 літ - і він немає сили бути спів-пресідником.

В дійсності митрополит Калістос підупав на здоров’ю. Останнього дня він упав і щвидка його завезла до шпиталя. Він рідко забирав голос, але як це робив, то як завжди гідно о достойно. Він був блідий і дуже багато сидів.

Згодом митрополит Альфеєв не дав ще за програну і заявив, що ще порадиться з патріярхом Кирилом, однак тимчасом годиться на спів-предсідництво архиєпископа Йоcифа Ґечі.

Так що Кох і Ґеча були спів-предсідниками пленарної сесії, і останній дуже добре вив’язувався зі свого завдання. Чи надійшла якась відповідь Москви від патріярха Кирила на запитання митрополита Іларіона - незнаю

Я з архиєпископом Йовом вже кілька разів розмовляв і матиму ще окрему розмову. Хочу заявити, що він дуже добре говорить українською мовою.

Того самого ранку ми - католики спільно рішили (і то без мого особливого тиску, бо всі вже знали первісну вимогу Московського Патріярхату не обговорювати намічену тему, а натомість знову вертатися до питання уніятизму) що будуть однозгідними, що не допустять до обговорення питання цього питання.

Про не-участь митрополита Альфеєва на обох літургіях я написав у комюніке. Загально, всі присутні сприйняли це неґативно.

Митрополит Альфеєв дуже мало забирає голос. В суботу (17 вересня), коли митрополит Максим заявив, що серед православних Церков вселенська патріярхія є першою, митрополит Альфеєв дуже гостро і різко зареаґував заперечуючи все, що сказав митрополит Максим.

З московською сторони дуже часто і доречно виступав о. Архимандрит Іриней Стінберґ (Irinei Steenberg). Прошу проконсультувати Wikipedia чи Google про нього. Він - чистокровний американець. Родився у Okinawa. Студіював в Оксфорді під митрополитом Калістом і, очевидно, його англійська мова є бездоганна. В його користь митрополит Альфеєв зрікся своєї позиції у  Drafting Commission, i на його місце прийняли саме його - архимандрита Іринея Стінберґа. Між іншим архимандрит Іриней вже назначений єпископом і має бути хіротонізований в першій половині листопада 2016 р.

Другою цікавою особою московського патріярхату (одначе він не є членом комісії, але технічною силою як митрополит Ґеннадіос для вселенського патріярхату) є о. Архимандрит Олексій Дікарев. Я думаю, що дехто з Вас його знає, бо він студіював у Римі, жив у еолеґії Руссікум, і дуже добре володіє італійською мовою. Між іншим, коли я ще бував у Римі, він нераз приходив до нас на Via Boccea.

Назагал хочу сказати, що панула добра і позитивна атмосфера. Зокрема видимим було бажання нарешті знову врешті випрацюватити документ так як це було зроблено у Равенні. Все вказуло, що йде в тому напрямі. Питання лише полягатиме в тому, чи Комісія намітить певні перспективи на майбутнє, чи обмежиться лише аналізою перших двох століть.

Кардинал Кох заявив католицьким членам, що очевидно він хотів би, щоб був вказаний шлях на майбутнє, однак не настоювати надто на тому, бо може зродитися небажана реакція.

Відомо, що від 2005 р. я представляю УГКЦ У цій богословській комісії.

Я також деколи занимав слово, коли я переконаний про щось. Назагал приймають мене добре і деякі мої пропозиції прийняли.

 

Як вже було сказано, ділову працю почато в п’ятницю, 16 вересня 2016 р., і першу ранішню сесію провели католицька і православна делеґації окремо. Пообіді відбулася зустріч з пресою й ЗСІ, а від 17-ої години розпочато властиву пленарну сесію за участю всіх православних та католицьких членів.

В суботу, 17 вересня 2016 р., вранці пленарна сесія працювала, а пообіді о годині 17:00 всі учасники переїхали до катедрального собору, де була відслужена Служба Божа в латинському обряді під головуванням кардинала Коха. На цій Літургії були присутні всі православні представники за виїмком голови делеґації Російської Православної Церкви, митрополита Іларіона Альфеєва. У своїй проповіді Кардинал Кох підкреслив наскільки сучасні християни очікують, щоб після століть християни Сходу і Заходу дійшли до єдности і сопричастя Церков.

В неділю вранці, 18 вересня 2016 р.,  члени Комісії переїхали до містечка Манопелло (Manopello), де збергіється нерукотворний обрус нерукотворного образу Христового (Volto Santo di Gesù), який має великі подібності до Туринської плащениці. Тут о. годині 9:45 архиєпископ Йов з Делмессос у співслуженню архиєреїв альбанського й чеського владик відслужив Божественну Літургію у візантійському обряді.

- Не було торжественности у цій Літургії. Більшість православних не служила і навіть не причащалися;

Були присутніми на Літургії православні й католицькі учасники, за виїмком голови делеґації Російської Православної Церкви, митрополита Іларіона Альфеєва.  У своєму слові архиєпископ Йов             передав вітання і благословення Вселенського Патріярха Варфоломія і просив вірних молитов, щоб члени Комісії сповнили своє завдання і зробили позитивний крок для осягнення єдности і сопричастя католицької й православної Церков.

З понеділка 19 вересня  Митрополит Іларіон Альфеєва з кардиналами Курт Кохом і Леонардо Сандрі, про що писала преса і вони нам дещо оповідали. Знову  Іларіон настроював проти “уніятів”, закидав нам уніятизм, націоналізм, і що ми не шануємо загальних правил екуменічного діялогу, що співпрацюємо з неканонічними православними Церквами.

Іларіон Альфеєв робив усе щоб виступити проти УГКЦ, і щоб наступна пленарна сесія конечно вернулася  до питання уніятизму.

Тричі обвинувачувано напряму Блаженнішого Святослава, раз Блаж. Любомира, словом керівництво нашої Церкви – за осудження хресного ходу – проти екуменічної справи – що УГКЦ контактується з неканонічними Церквами.

В них підкреслюється конечність щераз дискутувати питання уніятизму і прямо критикується керівництво УГКЦ.

Я вказав обом кардиналам на ці сайти пропонуючи, щоб вони відредаґували.

Думаю, що вони нічого в цьому напрямі не зробили…

У вівторок (20 вересня) Митрополит Альфеєв передчасно поїхав до Москви і ми змогли спокійніше працювати. Наступними днями, однак. ЗМІ подали до відома, що 22 вересня 2016 р у Москві

Постоянные члены Священного Синода Русской Православной Церкви ― митрополит Крутицкий и Коломенский Ювеналий и митрополит Волоколамский Иларион ― получили ордена из рук Президента Российской Федерации. Церемония награждения состоялась 22 сентября 2016 года в Екатерининском зале Кремля.

«Вручение государственных наград ― одна из самых торжественных церемоний, которые проходят здесь, в Московском Кремле. Она собирает выдающихся граждан нашей страны, людей заслуженных и, безусловно, неординарных, чьи достижения имеют для России особую ценность. Каждый из вас в своем деле достиг самых ярких вершин. Своим трудом и творчеством, отвагой и мудростью вы преумножаете славу и гордость России», ― отметил В.В. Путин, обращаясь к воинам, космонавтам, деятелям культуры, духовным лидерам, педагогам и людям других профессий, призваний, служения, чьи труды и подвиги отмечены высокими государственными наградами.

Глава государства, в частности, подчеркнул: «Богатый опыт служения и духовно-нравственного воспитания несут в себе наши традиционные религии. Искренне рад приветствовать здесь уважаемых представителей российского духовенства ― митрополита Крутицкого и Коломенского Ювеналия и митрополита Волоколамского Илариона».

Митрополит Ювеналий удостоен ордена «За заслуги перед Отечеством» II степени.

Орденом Почета был награжден митрополит Волоколамский Иларион, председатель Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата, ректор Общецерковной аспирантуры и докторантуры имени равноапостольных Кирилла и Мефодия, председатель Синодальной библейско-богословской комиссии.

«Хотел бы поблагодарить Вас за мудрую и сбалансированную политику по отношению к традиционным конфессиям Российской Федерации, которая проводится последовательно и целенаправленно в течение всех лет Вашего президентства, ― сказал в слове после вручения награды владыка Иларион, обращаясь к В.В. Путину. ― Хотел бы также воспользоваться этой возможностью, чтобы передать Вам благодарность от миллионов христиан Ближнего Востока, которые сегодня подвергаются геноциду и не знают, есть ли у них будущее, которые всякий раз, когда мы с ними встречаемся, говорят: "Передайте вашему Президенту, что наша надежда ― только на него и только на Россию"».

Грузинська делеґація чимало ставила  чимало труднущів до певних питань (ультимативний тон), та й остаточно не прийняла остаточний документ  (дев’ять точок) мимо благань православної сторони. Грузини своїми терпкими заввагами і  настійливістю (впертісю) чимало надуживали терпеливістю не лише католиків, але також і багатьох православних. Все ж ми завершили документ і комунікат, оплески і остаточно їх прийняли.

 Цікава нова позиція до поняття Єдности, і до розуміння Сопричастя. Завдання майбутнього.

Працю завершено, документ прийнято і оприлюднено Також і Комунікат.

В середу вечором (21 вересня), коли ми вже прийняли документ і комунікат я мусів частіше виступати, бо мимо відсутності митрополита Альфеєва архімандрит Іриней Стеенберг, з доручення свого зверхника і Церкви, очікував від Комісії поновлення обговорення питання уніятизму, бо так було узгіднено у 2005 р. коли відновлено працю Комісію.

Архимандрит Іріней  Стеенберґ говорив незвично нервозно, гостро і з погрозами, відкрито назвав Блаженнішого Патріярха Святослава як того, хто розпалює ворожнечу між православними і католиками і що постійно представляє у різних інтерв'ю скривлюючу дІйсність. Стеенберґ навіть почав грозити, що якщо комісія не прийме рішення поновного обговорення уніятизму, будуть поважни наслідків зі сторони РПЦ.

Я відповів, що питання уніятизму закрито в 1993 р у Баламанді, наша Церква цей документ прийняла і Блаж. Мирослав-Іван видав окреме послання до народу з того приводу. У 2000-му році знову деякі православні Церкви хотіли продовжувати обговорення уніятизму, однак православні не зуміли між собою погодитися. Наша Церква готова на будь-який діалог, але без ультиматів та шантажів (я вжив слово 'blackmail').

Після моїх слів архімандрит Іриней Стеенберґ перепросив всіх за його гострий тон, також і мене, але заявив що не хоче чути у свому відношенню слова “шантах – blackmail”. Після сесії  до нього при ступив і заявив, що ми готові про все говорити, однак без eмоцій, окликів і представлення східних католицьких Церков як якихось зрадників і хуліганів. Я звернув йому увагу на агресивний тон сайтів РПЦ. Він дав мені до зрозуміння, що йому також це не подобається, але просив не вживати в його відношенню слово 'Blackmail', бо він має відразу до нього.

Ми подали собі руки, взаємно перепросилися, обмінялися візитками і обіцяли контактувати між собою, та й розїхалися. сьогодні розіхалися.

Остаточно рішено, що буде створена нова координаційна комісія, яка відбуде нараді точно за рік, в якомусь православному краю, в днях 15- 22 вересня 2017 р. До складу комісії входитимуть 20 осіб - 10 православних і 10 католиків, і ця комісія встановить тему наступної пленарної сесії. Я настоював, щоб до тієї комісії належав бодай один - краще два - католиків східного обряду. Треба числитися, що Москва чинитиме великий тиск, щоб знову обговорювали уніятизм.

 Спільний документ прийняли всі за виімком Грузинської Церкви, представники якої заявили, і в комунікаті буде це сказано, що всі прийняли документ з К'єті за виімком Грузинської Церкви, яка не згідна з деякими параграфами.

Документ - добрий хоч міг і бути кращим. Бракує перспектив майбутнього.

У свлєму імейлі до Блаженнішого Патріярха Святослава я написав 22 вересня такі слова: “Ваше Блаженство! Впродовж цього року я багато працював над українським перекладом 'Флорентійського Собору' і написав до нього доволі обширне вступне слово. Працюючи тепер у К'єті я собі так уявляв як це виглядало понад п'ятсот років тому у Флоренціі, коли приїхало понад 700 греків, а католицьку 'ортодоксію' боронив ніхто інший як звітний інквізитор Торкемада... Мало що змінилося від тих часів, хіба імена та прізвища...”

Останнього дня нарад пообіді у своїй готельній кімнаті поважно заслаб митрополит Каллістос Вейр. Він не прийшов на передбачену сесію о годині 16- ій і о год. 18-їй відкрили його кімнату і він лежав на підлозі притомний, не в крові але дуже ослаблений.

Швидка його взяла до шпиталю і сьогодні вранці перед моїм виїздом (22 вересня) мені сказали, що він досить слабий. Самк 22 вересня о год . 5-їй він вранці мав летіти на якийсь симпозіум до Дублину. Лікарі заявили, що це виключено і що має бути в лікарні ще бодай 24 годин. До Дублина напевно він уже не поїде, а додому до Оксфорду - до своїх лікарів.

Прошу помолитися за його здоров'я

-          Я зреферував усе Блаженнішому. Заявив, що конечно скликати нараду перітів і треба, щоб хтось був з нас котоликів східного обряду у координаційній комісії.

-          Опубліковано текст документу

-          Опубліковано комунікат.

-          Ще великий брак людей, що прагнуть єдности. Панує ще дуже страх та історична злопам’ятність.

-          Православ’я не є об’єднане. Між РПЦ і Царгородом – холодні відносини. Іларіон – лукава людина. Архиєпископ Йов вселяє надією

-          Крім малих церков досить позитивно у нашому відношенню виступали румуни, серби (несподіванка!), владики з Кипру і невтрально з Польщі.

-          Римо-католиків наше питання мало турбує. Румунський греко-католицький владика ані разу не взяв слово. Інщі католики східного обряду або не занимають слова, або воліють заниматися загальними справами.

-          Чи сповниться мрія єдности Церков до 1700-ліття першого Нікейського Собору (2025 р.) – все у Божих, але і в людських руках. Але ми повинні цієї єдности бажати. Бо where there is a will, there is a way.