yakРадник Міністрерства соціальної політики з питань ВПО у Львівській області

під час конференції «Міграція: виклик для України»

 

Конфлікт в Україні змусив тисячі людей покинути  свої домівки та шукати прихистку в інших місцях. Частина людей переїхала в інші регіони, частина виїхала за кордон.

Поспішний від’їзд часто був зумовлений сукупністю економічних та політичних мотивів. Для ВПО з Криму однією з головних причин виїзду з півострова була втеча від переслідувань, у той час як більшість людей, що виїжджали з Донбасу, думали, у першу чергу, про безпеку свого життя та здоров’я.

Оскільки ситуація з безпекою залишається нестабільною до сьогодні і ВПО здебільшого не можуть повернутися додому, невід’ємною складовою  нового життя стали  їхні взаємовідносини з приймаючими громадами.

З самого початку приймаюча сторона  доброзичливо і співчутливо відносилась до переміщених громадян, надавши їм вільне житло, вільні приміщення в оздоровчих, відпочинкових та лікувальних закладах.

Інститути громадянського суспільства (ІГС), такі як неурядові організації (НУО) і церкви та й прості люди взяли на свої плечі основну відповідальність за надання гуманітарної  допомоги ВПО.

З часом ресурси у приймаючих громадах почали вичерпуватися і на зміну проявам солідарності та підтримки  щодо  ВПО прийшли почуття  розчарування, безсилля або байдужості.

Виклик перший – адаптація  ВПЛ та інтеграція їх в місцеві громади.

З того часу, коли розпочався конфлікт,орендна плата та комунальні платежі різко зросли, що значно ускладнює пошук придатного та фінансово доступного житла  для ВПО.

Крім цього, здача в оренду майна зумовлює податкові зобов’язання для власників квартир. У зв’язку з цим господарі не бажають здавати свої квартири в оренду ВПО, побоюючись, що останні вкажуть адресу, за якою вони мешкають, в офіційних документах про взяття на облік ВПО, у результаті чого власникам житла, можливо, доведеться сплатити додаткові податки.

Виклик другий – формування негативних стереотипів та упередженого відношення до ВПЛ.

Ринок праці Львівщини не може забезпечити внутрішньо переміщених громадян роботою, рівноцінною попередній, з урахуванням їх освіти, досвіду, кваліфікації.

Рівень оплати в області є значно нижчим, ніж в східних областях України.

Однак, за весь період роботи з ВПО службами зайнятості допомогу з безробіття виплачено понад 1000 особам, 721 особа працевлаштована на офіційне місце праці.

В області активно провадиться  і популяризується робота, спрямована на самозайнятість та самореалізацію ВПЛ.

Активними є ГО «Центр Жіночі перспективи», «Клуб ділових людей», Центр творчих ініціатив, міжнародний фонд «Відродження» та інші.

Виклик третій - відсутність гарантій трудової зайнятості, непостійна зайнятість створюють умови для нелегальної праці, зниження рівня соціального захисту.

ВПО  мають таке ж  право  на соціальний захист,  як  і  інші громадяни України. Йдеться про усі види соціальних допомог, у тому числі пенсії.

Призупинення виплати пенсій ВПЛ у непідконтрольних уряду районах та переміщення соціальних служб  мало негативні  для них  наслідки  і особливо негативно вплинуло на  літніх людей та очолювані  жінками домогосподарства, які залишилися з обмеженими коштами для існування або без них.

Крім того, переміщення державних соціальних служб призвело до того, що доступ до них все більш ускладнювався, що негативно вплинуло на тих людей, які залежали від діяльності цих установ.

Призначення адресної соціальної допомоги на проживання, у тому числі оплату житлово-комунальних послуг, згідно норм постанови Кабінету Міністрів України № 365, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів  України № 595, та інших соціальних виплат здійснюється за рішенням відповідної комісії при наявності акту обстеження та підтвердження факту проживання родини ВПЛ за адресою, вказаною  ним в заяві.

Такий формат містить дискримінаційну складову.

Виклик четвертий – «пенсійний туризм», порушення права на соціальну підтримку.

Зайнятість на договірних умовах, низькі зарплати та затримки в оплаті праці зумовлюють  ймовірність того, що ВПО будуть працювати на неофіційній роботі без соціального захисту, що особливо стосується жінок, оскільки вони становлять більшість серед осіб працездатного віку.

Крім цього, збільшується ризик для чоловіків та жінок  стати жертвами торгівлі людьми або трудової експлуатації. 

Жінки-жертви з родин ВПО,  частина з яких вже стикалася з побутовим насильством у себе вдома, стали ще більш вразливими до таких випадків, але  не повідомляють про  них  поліцію та  служби  захисту  у зв’язку з відсутністю  іншого житла та іншого вибору,  крім як продовжувати жити разом з партнером, який піддає їх насильству.

Виклик пятий – створення передумов для торгової експлуатації  та насильства в сім’ї.

ВПО мають законне право на отримання земельної ділянки за місцем свого поточного фактичного проживання із земель державної та комунальної власності.

Однак, маємо достатньо прикладів відмов у наданні ділянок.

Виклик шостий – порушення права, передбаченого Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених громадян».  

Взаємовідносини  між  переселенцями кримськотатарського походження і приймаючими громадами зазвичай оцінюються дуже позитивно як самими переселенцями, так і представниками приймаючих громад Львівщини.

Члени приймаючих громад сприймають кримських татар як дуже відкритих людей  і таких, що  готові  робити свій внесок  у культурне життя громади та сприяти його розвитку.                                      

Область має позитивні рішення стосовно підтримки їх ініціатив з адаптації та інтеграції в місцеве середовище. У грудні 2015 року  Львівська міська рада затвердила рішення щодо виділення приміщення для культурного центру «Кримський Дім», який стане осередком розвитку та пропагування релігійних, культурних, мовнихносіїв і традицій всіх національних меншин, які проживають на Львівщині.

Враховано міською владою і потребу в похованнях мусульман згідно з мусульманськими традиціями шляхом виділення на одному з міських цвинтарів додаткової ділянки землі під поховання. 

         Виклик сьомий – збереження та розвиток самбутності національних меншин.

Підсумки

На  основі  такого стислого аналізу норм діючого законодавства та практичної роботи з внутрішньо переміщеними громадянами іпредставниками приймаючих громад по області можна виокремити низку проблем, що потребують особливої уваги і відповідних дій з боку держави: 

-  всі ВПО повинні мати рівний доступ до реалізації своїх громадянських і політичних прав; 

-  необхідно вжити заходи  для відновлення єдності родин і соціальної згуртованості, відродити довіру всередині громад і викорінити упередженість

щодо  ВПО. Усі ці заходи сприятимуть їхньому безпечному поверненню, успішній реінтеграції і примиренню;

- ВПО також повинні мати доступ до чіткої інформації щодо процедури реєстрації ВПО, пільг та законодавчих змін, які їх стосуються. Щодо переміщених кримських татар, держава на усіх рівнях повинна реагувати на їхні особливі проблеми, пов’язані зі збереженням і застосуванням їхньої мови, культури і релігії.

- необхідно запровадити додаткові  ініціативи для  розширення доступу переселенців до соціально-економічних можливостей задля покращення їхньої здатності  до  самозабезпечення і  зменшення  їхньої залежності від допомоги  з боку держави.

         Зрештою,  міжнародна спільнота мусить надавати допомогу і підтримку органам влади України для пошуку шляхів та заходів вирішення тих проблем, з якими зіткнулися як внутрішньо переміщені громадяни, так і приймаючі громади, та й, зрешті, суспільство в цілому.

Будь-які заходи, спрямовані на поліпшення становища ВПО, повинні бути корисними як для самих ВПО, так і для місцевих громад.