У четвер, 29 вересня, вконференц-залі Українського католицького університету відбувся круглий стіл на тему: «Релігійна і соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб у Львові». Захід провели в межах ІХ Екуменічного соціального тижня "Міграція: виклик для України".

 Д-р Оксана Міхеєва, керівник програми соціології УКУ, розповіла про соціокультурні аспекти адаптації ВПО в сучасній Україні. Пані Оксана, на основі  аналізу проведеного опитування  серед переселенців,  звернула увагу на основні  фактори, які є важливими для соціокультурної адаптації  людей. На її думку,  дуже важливо є процес адаптації на старому і новому місці проживання. Такій людині важко адаптуватись на новому місці і важко повернутись назад.

 

Також пані Оксана звернула увагу на те, що продовж двох років змінюються акценти: якщо у 2014 році людина, яка переїхала, вважала, що вона врятувалась, то зараз повсякденні проблеми спонукають згадувати попереднє життя як «золотий вік» минулого.  В такій ситуації для людини втрачається відчуття минулого та майбутнього.

На думку пані Оксани,має значення також те, чи людина переїжджає з  великого міста до малого, чи з малого до великого.  «Якщо людина переїздить з великого міста до малого, то вона схильна критично оцінювати новий простір, як нецікавий, в якому нема культурних пропозицій, можливостей, поганий сервіс…», - ділиться пані Оксана.

З її слів, важливим фактором є те, як переселенці почувають  себе у середовищі «ми та інші». Багато людей, коли говорять про повернення, то мають на увазі той Донецьк чи Луганськ, як вони виглядали до початку АТО, а в сучасне місто повертатися не мають бажання.

v:shapetype id="_x0000_t75" coordsize="21600,21600" o:spt="75" o:preferrelative="t" path="m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe" filled="f" stroked="f"> Отець Олексій Бределєв, Товариство Ісуса, представник єзуїтської служби біженців, розповів про  релігійно-соціальні аспекти служіння з переселенцями у Львові, та поділився власним досвідом служіння.

Отець представивпроект, присвячений допомозі вимушеним переселенцям із зони бойових дій на сході України, - це Будинок Єзуїтської Служби Біженців, який був відкритий у 2008 році. «Перші п’ять років працював на користь біженців та мігрантів із-за кордону: Іран, Ірак, Сомалі, Палестина, Афганістан тощо. За весь цей час через установу пройшло близько 70 людей. Їм надавалося помешкання, харчування, юридична допомога. Також провадилося викладання української, німецької та англійської мови для дітей та дорослих. Більшість осіб, які протягом тих років проживали в будинку, були мусульманами, що є досить очевидним, зважаючи на країни їхнього походження.  Від грудня 2014 року наш будинок був відкритий для потреб вимушено переселених осіб із зони АТО. На травень 2016 року в будинку постійно проживало до 14 осіб. Ще кілька осіб проживало у цей період протягом менш тривалого часу». Отець Олексій наголошує, що є критерії до прийняття осіб до будинку. Зокрема перевагу  надається найбільш вразливим категоріям людей, особливо неповним сім'ям, а зокрема жінкам з дітьми. Крім того, прийняття відбувається у тісній координації з відповідними державними та муніципальними установами, зокрема з управління сім’ї, молоді та спорту  Львівської міської ради.

Також священик наголосив на релігійних аспектах діяльності. «Насамперед хочу зазначити, що ми не ставимо перед собою цілей щодо провадження якої-небудь специфічної місіонерської чи катехитичної діяльності. Тобто наша установа в цьому аспекті є досить світською, позбавленою виразного релігійного антуражу. Але ми – засновники та співпрацівники, всі є віруючими християнами-католиками. І, як кожні християни, ми покликані свідчити нашу віру світові, а особливо ж тим, які не знають Христа», - розповідає о. ОлексійБределєв.

Особливості  адаптації переселенців у Львові, а також взаємне сприйняття чи несприйняття між внутрішньо переміщеними особами і  місцевим населенням була активно обговорено під час круглого столу.

Христина Кутнів, прес-центр ІХ Екуменічного  соціального тижня

Фото автора та Валентини Євтушок