«Відсоткова філантропія» – інноваційна правова норма країн, що приєднались до ЄС. Саме про запровадження такої норми в Україні говорили 7 жовтня, народні депутати та представники громадських організацій під час круглого столу, який відбувався у рамках 2-го Екуменічного Соціального Тижня.

 

 

«Принцип «відсоткової філантропії» полягає в тому, що платник податку має право на підставі річної податкової декларації доручити органам податкової служби переказати не більше 2% сплаченого ним податку на користь неприбуткової організації», – роз’яснює автор законопроекту начальник експертно-аналітичного відділу управління «Секретаріат ради» Львівської міськради Наталя Алєксєєва.

В законопроекті є перелік неприбуткових організацій, для яких не можна скеровувати податку (органи влади, місцевого самоврядування, кредитні спілки тощо). За підсумками року фізична особа може надавати доручення до податкових органів і скеровувати 2% сплаченого ним податку на користь неприбуткових організацій, але лише для однієї. Рішення, куди спрямувати кошти, приймає фізична особа, яка є резидентом і платником податку.

Першою країною, де вже 10 років діє механізм «відсоткової філантропії», стала Угорщина. Така ж система є у Словаччині, Литві, Польщі, Румунії. «Досвід країн Східної Європи для України є найбільш близьким і найбільш актуальним, тому саме він став основою для написання цього законопроекту», – говорить Наталя Алєксєєва. Варто зазначити, що такий механізм не є податковою пільгою. Законопроект не скасовує чинного податкового механізму, а радше покращує його. Розмір доходів бюджету не зменшиться, просто спосіб використання їх змінюється. Наслідки впровадження «відсоткової філантропії» для суспільства і держави загалом є дуже значущі. Наталя Алєксєєва зазначає, що це зростання податкової дисципліни, забезпечення участі громадян у державній політиці, зростання відкритості і відповідальності неприбуткових організацій, покращення благодійництва загалом.

Народний депутат від БЮТ Степан Курпіль, який входить до комітету з питань європейської інтеграції, вважає, що такий законопроект варто подати на розгляд Верховної Ради, однак треба знайти обґрунтування щодо витрат бюджету. «Прем’єр-міністр як ідею підтримує такий законопроект. Щоб пришвидшити його прийняття, треба доручити депутатській групі доопрацювати цей законопроект», – зазначив Степан Курпіль.

Нардеп від громадянського руху «Народна самооборона» Володимир Стретович наголосив, що цей законопроект для українського суспільства є дуже важливим. «Тому пропоную ухвалити його. Він є архіскладним і архіважливим. Архіскладним – тому що в політикумі немає сьогодні розуміння необхідності підтримки такого напрямку діяльності», – говорить нардеп.

«Якби громадянське суспільство в Україні було сильнішим і «зубастішим», наступало на певні державні інституції, органи влади, місцевого самоврядування, ми б не спостерігали зараз такого хаосу, зневіри і песимізму. Був би певний контроль над діяльністю державних інституцій»,– зазначає Володимир Стретович.

За його словами, уже 18 років питання побудови громадянського суспільства в Україні стоїть дуже гостро. «Однак складається враження, що держава не зацікавлена в тому, щоб громадянське суспільство і елементи громадських організацій займали своє місце в системі цінностей нашої держави».

На думку Володимира Стретовича, саме громадські організації покликані склеїти весь спектр багатоманіття нашого населення: «Адже ми всі різні, різних національностей, віросповідання. Тому законодавство має допомагати з боку держави тим організаціям, які прагнуть до цієї мети», – підсумував народний депутат.

Вероніка Саврук