Директор соціального департаменту Паризької Міської Ради

Навчання християнських та єврейських соціальних організацій

Навчання соціальних організацій: «Пошук партнерів і коштів»

14 червня 2008 року

Giftofvision - Sneakers search engine | adidas garwen spezial white shoes - New In Shoes for Men

 

Дозвольте мені представитися: мене звати Женев’єва Ґедан, вже 4 роки я є керівником відділу соціальних справ міста Парижа.

Я б хотіла пояснити Вам у яких рамках, з якими верствами і яким чином ми працюємо. Мова йде про те, щоб розповісти про свій досвід, а не подавати як модель те, що ми робимо у Парижі, бо ми діємо у дуже специфічному контексті, пов’язаному із особливістю ситуації у Франції і у місті Парижі зокрема.

Напрями дії:

-              інституційний контекст соціальної політики на місцях

-              соціальна політика міста Парижа

 

1. 1. – Загальний інституційний контекст

Французька соціальна система успадкувала довгу історію, але її основи були закладені після Другої світової війни

 -              1-ша характеристика: соціальна система, яка загалом дає хороший соціальний захист, дорого коштує, але має свої недоліки

= страхування багатьох ризиків (безробіття, хвороба, старість, сімейна політика…)

= багато соціальних прав, визначених законом, що мають на меті рівність: гарантувати основу прав, які б діяли на усій національній території, яким би не було фінансове становище осіб (на відміну від системи приватного страхування, наприклад здоров’я, чи системи суто місцевої допомоги)

= межі: масове безробіття призводить до збідніння значної частини населення (не всі безробітні отримують допомогу по безробіттю)

= соціальна система, яка коштує дорого, яка базується на значних обов’язкових стягненнях (соціальні внески і податки); політичні дебати про рівень колективної солідарності, який повинен бути гарантованим.

 

-              2-га характеристика, фактор складності = немає єдиної групи, відповідальної за соціальну політику у Франції, а 3 основні інституційні актори:

• Центральна держава, яка виконує подвійну роль:

= через закони вона визначає соціальні права, які є дійсними на усій території;

= вона фінансує певні соціальні виплати (дедалі менше, бо вже 20 років центральна держава передала місцевим органам багато повноважень)

Напр.: вона фінансує заходи, що стосуються осіб без постійного місця проживання;

 

• Управління соціальним страхуванням через профспілки та об’єднання підприємців:

Вони покривають основні життєві ризики (хвороба, безробіття, пенсії, виплати сім’ям); фінансування через вирахування із заробітної платні; права, які діють на усій території і стосуються значної більшості населення. Відіграють важливу роль з огляду на ризик бідності.

 

• Місцеві органи (общини, департаменти, регіони):
  • Вони мають подвійну операційну відповідальність:

= вводити в дію на своїй території національні соціальні допомоги, передбачені законом (вони повинні організувати прийом осіб, розглядати заяви, здійснювати виплати, фінансувати їх)

= розвивати специфічні послуги та виплати, що видаються їм корисними для їхнього населення, діючи у два способи: або безпосередньо керуючи ними, або допомагаючи асоціаціям, які працюють з особами у складних соціальних ситуаціях (напр.: управляти будинками для осіб похилого віку, диспансерами, або фінансувати благодійні організації)

 

• Вони працюють з різними верствами населення, які перебувають у скрутному становищі, що є визначено законом, додатково до соціального страхування:

= особи похилого віку, неповносправні

= особи без засобів на існування

= діти з неблагополучних сімей

 

• Децентралізація

Останніми роками держава передала багато повноважень місцевим органам, мотивуючи це тим, що останні, будучи ближчими до жителів і будучи обраними ними, можуть здійснювати дії, адаптовані до потреб та різноманітності ситуацій на місцях. У  соціальній сфері ці повноваження перейняли департаменти.

Однак це викликає політичні дебати: місцеві органи здійснюють фінансування соціальних заходів, передбачених на національному рівні законами, але вони не є причетними до їх розроблення; деякі місцеві органи мають менше коштів, ніж інші, проте соціальні допомоги є однаковими на усій території.

 

1. 2. Досвід органів влади міста Парижа

 

2.1. Контекст міста Парижа

 

Інституційний контекст

 

Париж має окремий статус; налічуючи 2,2 млн. жителів, Париж зосереджує такі ж повноваження та операційну відповідальність, як община та департамент.

 

Соціальний контекст

 

-              Загалом багате місто, в якому однак живе значна кількість бідних з великими проблемами, пов’язаними з житлом; великі зусилля з метою побудови соціального житла, ремонту житла в аварійному стані; значне розходження

-              Велика метрополія, яка приваблює: напливи мігрантів, що іноді перебувають у доволі скрутному становищі; багато осіб без постійного місця проживання

-              Велика густота населення на території: складно знайти ділянку для побудови соціальних закладів; історично так склалося, що у Парижі існує тенденція «експортувати» у передмістя чи у провінцію осіб похилого віку чи неповносправних.

 

2.2.                       Соціальні дії міста Парижа

= значна частина бюджету йде на функціонування (1/6); 1/5 службовців міста працюють у соціальному секторі у широкому значенні (дитячі садки, будинки для осіб похилого віку, служби управління соціального забезпечення, дитячі осередки…)

 

= мер міста Парижа, заступники мера з соціального сектору визначають напрямки, виділяють кошти, вирішують питання стосовно нових проектів; адміністрація керує службами та допомагає їм; розробляє механізми втручання.

 

2.2.1. місто діє різними способами:

• Воно керує службами та установами

= команди соціальних службовців, найнятих містом, працюють у кожному окрузі Парижа: вони приймають осіб у скрутному становищі, інформують осіб про їхні соціальні права, допомагають їм під час адміністративних процедур, у пошуку житла, місця праці для тих осіб, які мають право на мінімальну допомогу.

Соціальні робітники є спеціалістами, які отримали спеціальну освіту, підтверджену національним дипломом.

 

= місто управляє різними закладами: будинки для осіб похилого віку, клуби та ресторани для осіб похилого віку, осередки для дітей з неблагополучних сімей забраних з сім’ї, дитячі садки, диспансери…

Слід зауважити, що ці установи міста не мають монополії: існує чимало будинків для осіб похилого віку та дитячих садків, якими управляють асоціації та приватні підприємства; більшістю дитячих осередків керують асоціації; місто не керує жодним осередком для осіб неповносправних, вони всі є у віданні соціальних організацій.

 

• Місто надає фінансову допомогу особам

 

Допомога, передбачена законом

= фінансова допомога, щоб дозволити особам похилого віку оплачувати допомогу по житлу, щоб залишатися у себе вдома якомога довше (допомагати готувати їжу, робити покупки, доглядати), або оплачувати перебування у будинку для осіб похилого віку, коли вони не можуть залишатися вдома; розмір цієї допомоги залежить від прибутку відповідно до шкали; особи та їхні сім’ї оплачують в першу чергу великі витрати

= допомога неповносправним особам: щоб оплатити їхній прийом в осередку чи допомогу по дому (оплата повністю)

= допомога особам без засобів на існування: гарантована законом мінімальна допомога для осіб, які не мають жодних засобів на існування (без права на страхування на випадок безробіття, чи на пенсію); виплата мінімальної допомоги супроводжується підтримкою соціальних робітників, щоб допомогти цим особам вийти з такого становища, на основі договору прав та обов’язків (допомога у пошуках роботи, житла, доступ до лікування)

 

Додаткова допомога, яка надається Парижем

Життя у Парижі дуже дорого коштує, зокрема високою є плата за житло

= допомога сім’ям із малим прибутком оплатити житло (уникнути виселення)

= допомога особам похилого віку (транспорт, додаткове медичне страхування…)

= одноразова фінансова допомога

 

• Місто фінансує проекти асоціацій

підтримка функціонування, допомога на інвестиції (ціни на нерухомість у Парижі)

 

2.2.2. роль сектора асоціацій

Різноманітність асоціацій

= асоціації завжди відігравали важливу роль у соціальному секторі

= велика різноманітність: розмір асоціацій (зовсім малі, зосередженні на одному кварталі, де задіяні лише волонтери; дуже великі, де працюють сотні осіб, що отримують заробітну платню), спеціалізація відповідно до публіки (особи без житла, неповносправні, діти з неблагополучних сімей…), релігійні асоціації (але які у більшості випадків працюють з різною публікою, яким би не було її віросповідання), мирянські асоціації…

 

Три основні типи стосунків між містом та асоціаціями:

 

• Певні види діяльності регулюються законом

Щоб управляти установами, які опікуються вразливими особами (будинки для осіб похилого віку, осередки для осіб неповносправних, осередки для дітей з неблагополучних сімей, дитячі садки і т. ін.), потрібно отримати адміністративний дозвіл; це – гарантія безпеки та якості наданих послуг.

 

Такі послуги фінасуються або повністю, або частково місцевими органами через фінансову допомогу, що надається особам, якими опікуються установи; отже, щороку ми організовуємо зустрічі з цими асоціаціями, щоб розглянути їхній бюджет і визначити ціну їхніх послуг (прийом осіб похилого віку, перебування дитини у дитячому садку...).

 

Головним чином мова йде про великі асоціації; у них працюють особи, які отримали відповідну підготовку і отримують заробітну платню, але волонтери також можуть працювати там.

 

• Інші нерегламентовані види діяльності

Мова йде про акції солідарності, ініціатива яких належить асоціаціям, наприклад, роздача їжі, допомога по навчанню школярам, прийом і вислуховування осіб у скрутному становищі...

Асоціації можуть проводити ці акції, не використовуючи державного фінансування: виняткова роль волонтерів, фінансування за рахунок приватних доброчинних внесків.

 

Але іноді/часто вони просять про допомогу. Щороку моя дирекція допомагає 600 асоціаціям. У таких випадках ми вивчаємо проект з огляду на кілька критеріїв: чи це є першочергова акція, враховуючи соціальні потреба Парижа? Скількох осіб залучено до акції асоціації? Яким саме є її втручання? Чи допомагає вона незалежно від раси та релігії? Чи має асоціація прозору бухгалтерію? Коли вона вже отримувала допомогу з нашого боку, яким чином використала її?

 

Ми здійснюємо технічний огляд, іноді один чи два візити на місце; але саме Міська рада Парижа (муніципальні радники, обрані населенням) приймає рішення про надання коштів, голосуючи дотації, на основі презентаційного документу, підготованого дирекцією.

 

• Інші види діяльності, що залежать від громадських ринків

Це є доволі новим у соціальному секторі.

Замість того, щоб самим надавати певні послуги із своїми власними службовцями, місцевий орган купує їх у певного підприємства чи асоціації.

Місцевий орган представляє технічні умови, де чітко визначаються очікувані послуги; організовує тендер і обирає те підприємство, яке дає найкращу відповідь за найкращу ціну.

 

Наприклад ми вдавалися до такого способу, щоб допомогти особам, які отримують мінімальну допомогу, знайти місце праці, бо наші служби не вміють робити цього.

 

Взаємодоповнюваність у діях асоціацій та місцевих органів

 

Загалом, стосунки між місцевими органами Парижа та асоціаціями є дуже тісними і дуже позитивними із дотриманням прерогатив та ідентичності кожного.

 

Особисто я вважаю, що мова йде про два взаємно доповнювані способи дії і що є багато позитивного у хорошій рівновазі між ними:

 

-              державний орган повинен забезпечувати управління основними видами допомоги та громадських послуг:

це дозволяє рівність прав, нейтральність інформації та наданих порад; це виражає також спільний політичний вибір солідарності усіх громадян певної території

 

пряме управління асоціаціями дозволяє також місту опиратися на операційні механізми, які воно залучає відповідно до своїх першочергових цілей, наприклад, це є будинки для осіб похилого віку міста, які приймають в першу чергу осіб похилого віку із невеликими прибутками, надаючи їм комфортні умови, які у приватному секторі були б надто дорогими для них; диспансери міста надають стоматологічні послуги за нижчими, ніж у приватному секторі, цінами.

 

-              Асоціації приносять індивідуальне і колективне залучення, а також справжній професіоналізм у більшості випадків:

Через діяльність волонтерів та пожертви асоціації є підтримкою особистого та колективного залучення на користь іншого; часто вони доволі швидко реагують на потреби і є близькими до осіб, яким допомагають.

Вони здатні управляти регламентованим матеріально-технічними забезпеченням у такий же ж професійний та ефективний спосіб, що й державні органи.

 

В обох випадках ми повинні поділяти ті ж принципи: безкорисність, повага гідності та свободи осіб, яким допомагають (просити про допомогу, бути старим чи неповносправним не робить вас другосортним громадянином).

 

Успіхів Вам у Ваших проектах!