Тема крику Землі дуже цікава з богословської точки зору. Це засіб допомогти християнам усвідомити екологічну кризу, яку переживає планета, щоб вони почували себе більш відповідальними за своє покликання піклуватися про творіння. Таким чином, творінню приділяється увага як істоті і навіть суб'єкту – наскільки воно є суб’єктом – якого стосується екологічна криза, і не лише тому, що вона стосується загрози добробуту та благополуччю людства. Це відкриття явно є частиною та главою того, що Папа Франциск називає Доброю новиною про творіння та Євангелієм творіння. Роль цієї глави Laudato si’ - це пролиття світла християнського Одкровення на нашу екологічну поведінку та ширше – на сам сенс заселення нашого спільного Дому. Найважливішим завданням є побачити це світло, оскільки воно є основою для навернення до інтегральної екології.

Отже, я пропоную вивчити тему крику землі під цим кутом. Спочатку зрозумівши, як це пов’язано зі Святим Письмом, і в більшості з Рим 8,19-22; тоді – які є два людські засоби, щоб почути такий крик: екологічна наука та поезія, щоб закінчити францисканським богословським внеском про цей Плач сестри і матері.

«Знаки часу» - богословська основа екобогословії та християнської компетентності в рамках екологічного дискурсу

Міжнародний форум 13-го екуменічного соціального тижня 

"Почути крик землі:

Інтегральна екологія в дії "7-10 жовтня 2020 р., Львів, Україна

Мій виступ складається з двох частин: По-перше, богословська рефлексія над топосами "знаків часу", що є основою нашої конференції. Метою аргументу є розробка п'яти критеріїв знаків часу та їх застосування до екологічної кризи, щоб вирішити, чому і яким чином вони є богословським питанням.

“Інтегральна екологія”: спільне послання Вселенського патріарха Варфоломія та Папи Римського Франциска

Почути крик землі

 

Та крик бідних

 

ВРЦ

Однією з головних тем сучасної рефлексії є охорона навколишнього середовища. Безжальний і методичний техногенний вандалізм природи веде природу, як і весь населений світ, до катастрофи. Нещодавні випадки у всьому світі демонструють бездумність людини щодо природи; наприклад, величезна пляма нафти в Сибіру, пожежі в Австралії, вибух у Бейруті (Ліван) тощо. Людина твердо переконана, що наступного ранку сонце знову зійде. Але коли людина серйозно задумається над тим, що ситуація стає небезпечною?

 

Добросовісні люди та організації намагаються передати світові мессидж відповідальності та сумління. Проте зусилля та “спільна заява” двох церковних отців, Вселенського патріарха Варфоломія та папи Римського Франциска, є надзвичайними.

сан1

myr1

кирил

Слайд1

 

верб1

 

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт МБО "Екологія. Право. Людина"

 

Дискусія “Роль журналістських розслідувань у вирішенні екологічних проблем: ключі до співпраці активістів та журналістів”[1] вкотре піднімає питання про якісну та об’єктивну журналістику. Саме така журналістика відображатиме поняття свободи слова і вільного вираження поглядів і переконань [2] що означає право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації. Завдяки швидкому поширенню соціальних мереж, пости у Facebook, Twitter, Telegram та ін. прирівнюються до постів у друкованих засобах інформації, а за силою дії часто перевищують роль статей у традиційних ЗМІ. У свою чергу змінився склад осіб, які збирають та поширюють інформацію. Проте це не означає, що роль професійної журналістики зменшується. Навпаки, їхня роль стає більш відчутною завдяки професіональним навикам та вмінням.

 

У Спільній заяві за підсумками 22-го Саміту Україна – ЄС[3] від 6 жовтня 2020 року зазначено, що Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам та боротьбі з дезінформацією, серед іншого шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України. ЄС підкреслив важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ у всіх сферах суспільного та політичного життя.

1111111