Мальтійська служба допомоги

Круглий стіл 3 «Роль мас-медіа у вирішенні важливих суспільних проблем філософія «Репортер надії в Україні»

8 жовтня

Мальтійська служба допомоги. Досвід і перспективи співпраці з медіа

 

Благодійна організація «Мальтійська служба допомоги у Львові» є учасником мережі міжнародної Мальтійської служби у понад 80 країнах світу. В Україні ми працюємо від 1990 р. Пріоритетними напрямками нашої діяльності є опіка над  дітьми з інтернатів та сиротинців, а також малозабезпеченими потребуючими особами похилого віку нашого міста. Для обидвох категорій потребуючих осіб ми провадимо масштабні довгострокові проекти та акції. «Святий Миколай – дітям з інтернатів» для дітей з інтернатів та сиротинців. Нашою увагою охоплено понад чотири десятки таких закладів, де навчається і проживає близько 8 тис. дітей. Окрім сезонних акцій, ми системно займаємося певними закладами, аби покращити умови проживання та навчання  дітей у них. Для малозахищених категорій населення провадимо проекти благодійної кухні –  «Благодійна кухня», «Кухня на колесах». Нашу увагу присвячуємо також питанням неповносправних осіб, дітей із захворюванням ДЦП, одиноким матерям та антикризовим центрам для них.

Співпраця з медіа становить надважливий сектор у нашій діяльності. Загалом, у світі суспільну думку щодо благодійності формують мас-медіа. Окрім того, вони виступають гарантом благодійних акцій і кампаній. Україна також рухається в цьому напрямку, тому вагомість ролі медіа в структурі нашої діяльності та діяльності подібних організацій важко переоцінити. Понад десять років наша організація інтенсивно співпрацює з медіа, і ми можемо дійсно похвалитись тривалістю і стабільністю зв’язків з багатьма медіа-компаніями. І ми відчуваємо щиру вдячність за цю плідну співпрацю. Також в результаті тривалого досвіду співпраці ми відважуємося підіймати питання стосовно проблематики у цій сфері, і сподіваємося, що таке ділення думками спричиниться до вдосконалення форм і якості співпраці у майбутньому, і буде цінним та корисним для обидвох сторін, а також для громадськості регіону в цілому.

Отже, для початку хотілося би окреслити спектр існуючої співпраці нашої (як і будь-якої іншої) благодійної організації  з медіа:

-  інформування населення в цілому стосовно проблематики (сенсибілізація суспільства)

- інформація про організацію, її діяльність, акції, що проводяться та їх результати. Тут треба зазначити, що Закон України передбачає обов’язок щорічного публічного оприлюднення благодійними організаціями результатів своєї діяльності – так звана звітність про діяльність БО.

-   реклама (виготовлення та трансляція)

Стосовно питань інформації:

- результатом інформування широких мас стосовно певної проблематики є актуалізація піднятих проблем, обізнаність громадськості з ситуацією, а як наслідок – готовність реагувати при безпосередньому зіткненні в житті. Це феномен сенсибілізації суспільства, підвищення чутливості до певних питань, проблем. МСД оперує власним позитивним досвідом. Півтора десятка років тому проблеми дітей в інтернатах та сиротинцях міста і області були приховані від громадського ока, або точніше сказати – не були публічно тиражованими, не набули актуальності. Це відбувалось внаслідок інерції, адже забезпечення існування цього сектору у радянську добу було у  повному відомстві держави. Разом із нашими медіа-партнерами з «Радіо «Люкс» ми були першопрохідцями в справі популяризації цього питання. 1996 року зявилось багато статей в пресі, репортажів в радіоефірі. Питання прозвучало. Розпочалася масштабна акція «Св. Миколай – дітям з інтернатів». В результаті маємо добре розкручену тему, яка потребує лишень доброї координації дій і певного досвіду учасників цього процесу. Більше того, акція набула характеру моделі і була повністю запозичена для інших регіонів країни. Отже, це чудовий приклад ситуації, в якій користь від співпраці благодійності з медіа має видимий суспільний вимір, коли до вирішення питань, які перебувають у цілковитій компетенції держави, але потребують допомоги суспільства долучилась приватна ініціатива і це дало ефективний, масштабний результат.

- мало аналітичного матеріалу, поверхневе висвітлення болючих питань. Для прикладу. Тема інтернатів є доволі розкрученою, не новою, постійно підіймається. В цьому контексті часто доводиться чути про побутові негаразди дітей. Питання санітарно-гігієнічних приміщень, спальних місць залишається все ще болючим. Це важливо, безсумніву (хоча, знову ж таки, тут теж бракує серйозного аналітичного підходу зі спробами бодай роздумів на тему – як собі з тим радити), але чому б не спробувати підняти питання про майбутнє дітей з інтернатів, про той час X, коли вони опиняються за ворітьми свого «дому». А коли йдеться про дітей з вадами розвитку? А дітей хворих на лейкемію з потребами термінових операції за 100 тис. $ кожна. Яке майбутнє у них і що можна би було зробити, аби чимось допомогти? Це складні, дещо риторичні питання, і дуже незручні для соціуму, котрий схильний до виключення таких речей поза межі свідомості або поза межі обізнаності.

Окрім того, є багато узагальненої інформації. Всі знають, що суспільство розшароване, що є багато бідних людей, які існують десь на межі виживання, але про те, як саме живе конкретна літня бідна людина уявлення доволі розмите, а люди, рівень достатку котрих вище пересічного усередненого, виявляється навіть не можуть собі цього уявити. Вони просто не мають достатньо інформації. А у нас створюється враження, що журналістам просто не цікаво займатися такими «дріб’язковими», «несмачними» і неефектними темами.

 

Стосовно питань реклами:

- якість соціальної рекламної продукції в нашому регіоні є, на наш погляд, слабкою. Цей продукт, зрештою, й не особливо присутній на ринку. Слабка якість є, мабуть, наслідком регіональності, провінційності відносно центру. Новітні студії, технічне забезпечення на найвищому рівні знаходяться в столиці. Але, мабуть, можна знайти ресурс, аби створювати якісний продукт і тут. І не залишиться в програші ані одна зі сторін. Вихід також можна бачити в створенні замовленої реклами, за яку платиться комерційна сума грошей. Але такі умови у нас з’являться не скоро. У порівнянні з іншими благодійними організаціями наші збори пожертв є на доброму рівні, але це дуже відносно, бо вони все ж не є аж такими істотними для виконуваного нами об’єму робіт. І якби ми оплачували замовлений рекламний продукт, то сама збірка втрачала б зміст. Ми повинні дочекатися часу, коли наші благодійники визріють, аби оплачувати таку соціальну рекламу. Зараз же цю роль мають взяти на себе медійники. Доречі, на Заході для медіа, котрі беруться за соціальну рекламу ознакою якості є ще й наявність результату, зворотня реакція суспільства, великі збори пожертв. Наш же клопіт тут і зараз – що нам не вдається донести свої ідеї, інформацію до людей. Ми знаходимося на початку шляху формування в суспільстві позитивної і дієвої зворотньої реакції на актуальні соціальні проблеми, Захід же має в цій справі добрі довголітні традиції.

- існує проблема з форматом медіа простору. Тут тотально панує закон формату позитиву і успіху. Це заважає повноцінно і правдиво підіймати проблемні, не зручні питання, а навіть вносити в аудіо чи відео простір елементи документалізму і прямоти, які міститимуть сумну, понижену інтонацію, жорсткий зміст, реалії, правдиві обставини. У зв’язку із цим певні креативні ідеї не мають можливості дістатися ефіру. Але насправді, підійшовши до справи творчо і відважно, уникаючи формальності і стереотипів, можна створювати точніший продукт.

- ми потребуємо якіснішої участі медіа у виготовленні реклами. Ми очікуємо отримати в подарунок не тільки час, але й творчу участь, креатив, професійну пораду. Потенціал нашої організації не передбачає забезпечення всього цього достатньою мірою, потрібна допомога медіа, спеціалістів. Ми, безсумніву, докладаємо до співпраці весь свій досвід, який має важливе значення, бо представляє внутрішній бік справи. Ми намагаємося вникати у все – від ідей щодо тексту, сценарію, звуку до картинки на екрані. І все, що можемо –продукуємо самостійно. Але, також, ми робимо помилки, не будучи обізнаними в тонкощах реклами і медіа. Ми потребуємо вашої поради, ви знаєте більше, ви професіонали своєї справи.

- у наших взаєминах з медіа часто нависає загроза комерціалізації співпраці. В переговорах стосовно спільних проектів постійно постають моменти, які можна віднести до способу співпраці на комерційній основі, спонсорства, але ніяк  не меценатства. Це питання логотипів, їх величини, місця розташування відносно інших медіа; відмова від участі в акції, якщо не затверджується певного медійника як головного партнера, у випадку відсутності зворотньої реклами медіа з нашого боку… У нас це викликає певне нерозуміння з нашого боку, бо навіть на порівняно «багатому» заході, де БО мають у сваоєму  розпорядженні дещо інші суми грошей, спонсорство зазвичай є традиційним для спорту, популярного мистецтва, різного роду видовищ типу перегонів і т. ін. Але не для благодійності. Нам щоразу вдається досягти порозуміння, але вступна «гра» є неуникною. Нам також видається доволі привабливим факт безпрецедентної співпраці всіх медійників в межах однієї масштабної акції, але щоразу зустрічаючись із цією ситуацією нам доводиться знову вирішувати ті самі питання і переконувати в доцільності такого перемир’я між конкуруючими фірмами.

Потрібно, правда, з радістю визнати, що існують непоодинокі випадки, коли залишається тільки тішитись тому порозумінню і довірі, які виникають в ході роботи МСД із окремими медіапартнерами, а деякі випадки співпраці є безпрецедентними не тільки в Україні, але й у Європі.