Стратегія Європейського Союзу стосовно соціальної ринкової економіки і її значення для України.

Nike air jordan Sneakers | Buy online Sneaker for Men

Я хотіла би сказати, що для мене, котра народилася в цьому місті, Україна, впродовж усієї своєї бурхливої історії, є мостом між Сходом і Заходом. Я також сподіваюся, що вона стане незабаром частиною Європейського Союзу, зберігаючи добрі стосунки із Росією, що дозволить мені стати час від часу її громадянкою.

Інтеграція припускає реформування у багатьох галузях, оскільки не можна інтегрувати надто різні системи. Я не претендую на те, щоб розповідати вам про План  пріоритетних заходів, схвалених у червні цього року, але я хотіла би вам нагадати про галузь, котра би особливо зацікавила учасників соціального тижня : соціальна ринкова економіка.

Європа 2020: соціальна ринкова економіка?

Європейський Союз передбачає отримати до кінця 2020 року економіку розумну, тривалу та інклюзивну. Це інклюзивне зростання повинне дати відповідь старінню населення і недостатній кількості робочих місць, особливо для жінок, малокваліфікованих робітників та молоді. Вона передбачає:

  • збільшити відсоток робочих місць для усіх категорій працездатного населення;
  • допомогти особам різного віку передбачити і пережити зміни підключаючись до компетентності і професійної підготовки;
  • модернізувати ринок праці і систему соціального забезпечення;
  • зважати на те, що всі європейці користають з плодів економічного зростання, хоч кількість населення на межі бідності складає 80 мільйонів;
  • і, загалом, зменшити економічну, регіональну та соціальну диспропорцію.

 

Single Market Act (Проста купівельна дія)

 

Нова європейська стратегія визначається загалом Актом про Єдиний Ринок, що перегукується із Спільним Ринком із новим акцентом на соціальній економіці, оскільки одним із 12 головних важелів є соціальне підприємництво.

Від соціальної економіки до соціального підприємництва

Який звязок існує між соціальною економікою та соціальним підприємництвом?

Тут потрібен короткий історичний екскурс. Соціальна економіка зародилася у ХІХ столітті як реакція на Індустріальну революцію і релігію прибутку. Це був рух започаткований Оуеном у Великій Британії, Фур’є і Сен-Сімоном у Франції, Райффайзеном у Німеччині, які намагалися надати економіці більше людського обличчя. Це намагання відобразилося у появі асоціацій, фундацій та кооперативів, серед яких українські кооперативи та кредитові спілки є одним із прикладів.

Наприкінці ХІХ століття, коли кооперативний та спілчанський рух вже вкорінився в економічному пейзажі, зародилася солідарна економіка, більше зорієнтована на особу, яку капіталістична економіка покинула на узбіччі. В 70-х роках ХХ ст., зявилася у своєму пориві довгострокового розвитку, концепція соціальної відповідальності підприємств, що спонукала підприємства добровільно включити у свою стратегію, в свою сферу діяльності, занепокоєння соціальним забезпеченням та охороною довкілля. Це занепокоєння вони поділяли зі своїми основними пертнерами: акціонерами, працівниками, споживачами, а при нагоді – представниками влади та ОНҐ. Принцип соціальної відповідальності підприємств широко застосовується у США і в більшості європейських країн, переважно на Заході, де багато приватних груп створили фундації або інвестиційні фонди, що мали соціальне покликання або призначалися для охорони довкілля. Щоб дати приклад цього застосування ADIE,  асоціація мікрокредиту для безробітних, які створювали свою власну справу й отримували фінансову підтримку та компетентну юридичну допомогу майже від усіх великих французьких фінансових груп, котрі, замість надавати напряму позику особам без гарантій, погоджуються надавати її через посередника.

 

Соціальне підприємництво

Соціальна відповідальність підприємств зайшла сьогодні дуже далеко. Відхилення від капіталізму, який після падіння комунізму втратив свою соціальну противагу і зайняв позицію сили на світовому рівні, спонукав окремих людей, серед них лауреата Нобелівської премії миру Мугаммада Юнуса, засновника Ґремін Банк чи Білла Дрейтона, засновника організації АШОКА, створити нову концепцію, концепцію соціального підприємництва. Ідея соціального підприємництва полягає в наступному – так, потрібно дотримуватися правил ринкової економіки, тому що це далеко не найгірша з-поміж інших систем, але й не потрібно залишатися  рабом прибутків. Можна в рамках ринкової економіки створити особливий ринок, що не базуватиметься виключно на прибуткові, але матиме на меті максималізувати (збільшити) соціальну підтримку. Розвиваючи економічну діяльність дуже важливо знайти рівновагу цін і звільнити маржу, дозволяючи забезпечити життєздатність економічної операції. Але ця діяльність може мати соціальну мету. Замість того, щоб роздавати дивіденди акціонерам, соціальне підприємство зазвичай реінвестує їх у свою діяльність.

Для прикладу, щоб відреагувати на безробіття молоді та малокваліфікованих робітників, АДІЕ  запроваджує систему солідарної мікрофраншизи ( мікропільги або звільнення від податків). Вона вибирає у секторі носіїв, щоб створити з них групу пільговиків та надає у розпорядження безробітних – серед них молоді випускники шкіл та малокваліфіковані  робітники, котрим найважче знайти  оплачувану постійну роботу – ключовий проект, з усією необхідною підтримкою – технічною, комерційною та фінансовою. Якщо на початку своєї діяльності кожна група сильно дотується, то з моменту коли вона налічує приблизно 200 малих підприємців, то вона повинна самостійно покривати свої витрати і розвиватися.

Соціальне підприємство досягає своєї мети, якщо зуміє поєднати свою соціальну ціль, свою економічну логіку та фінансову рівновагу. Цей підхід має подвійну вигоду використовуючи цю діяльність для загального добра, яка більше не залежить від субвенцій (дотацій), часто випадкових, та реінтегрує вигнанців у загальну економічну систему, не залишаючи їх надовго у сфері соціальної допомоги.

Поза діяльністю суспільно-корисних Асоціацій, таких як АДІЕ, великі підприємства також сьогодні цікавляться цим кроком. Вони базуються на теорії основи піраміди С.К. Прагалада, професора маркетину Чиказького університету, який дуже просто констатує: найбільший ринок знаходиться не на вершині економічної піраміди, де знаходяться кілька сотень мільйонів багатіїв. Він знаходиться біля підніжжя піраміди, яке об’єднує 4 мільярди бідних, тому кількість потенційних клієнтів широко компенсує слабкість унітарних трансакцій. Щоб навести ще один приклад, скажу, що Данон, світовий лідер с/г та харчового виробництва, створив інвестиційний фонд Данон-Коммюніті, призначений для фінансування операцій соціального підприємництва. Цей фонд запустив спільно із Ґремін Банк дю Банґладеш низку малих заводів із виробництва йогуртів, що мало на меті подолати недоїдання серед дітей у Банґладеші. Група повністю переглянула свою економічну модель, повністю скасовуючи вартість реклами та упакування, знижуючи до необхідного мінімуму температуру зберігання. Звичайно ж, проект не покриває ще всіх своїх витрат, однак група знаходить свій розрахунок,  застосовуючи у виробництві продукції достойні методи у інших бідних країнах, повністю змінюючи спосіб мислення персоналу і набуваючи більш привабливого вигляду для споживачів.

 

Соціальна бізнес-ініціатива.

Аби підтримати цей рух, який розвивається у багатьох країнах, особливо на Заході Європи, Європейська Комісія оприлюднить на початку жовтня Соціальну Бізнес-Ініціативу (СБІ) і ухвалить ще до кінця року статут Соціального інвестиційного фонду. У листопаді цього року відбудеться велика конференція на цю тему у Брюсселі.

 

Висновки

 

Я гадаю, що соціальне підприємництво, як наприклад мікрокредит,  стане ферментом нового, більш гуманного світу. Сьогодні це є головна ставка у світовій економіці, тому що суспільство, побудоване на нерівності та несправедливості, прямує до воєн та насильства. Бо економічне зростання не є можливим без соціального взаємопов’язання та інтеграції 4 мільярдів бідних планети.

Це також головна ставка для демократії, бо вона не закінчується головним чином політичною системою. Вона визначається можливістю кожного, у своєму повсякденному житті брати участь у вирішенні своєї власної долі. Мікрокредит що відкриває доступ до капіталу, дає змогу кожному, хто має ідеї та енергію створювати свій добробут, стати господарем своєї долі і повноправним громадянином. Він є засобом економічної демократії, без якої політична демократія дуже швидко стає вразливою. Соціальне підприємництво, яке об’єднує працівників для організації підприємства і піклується про спільний інтерес суспільства, і за ними майбутнє.

Досягти успіху реформ – це не лише проблема уряду. Це проблема нас усіх.

-          Щоб збудувати прибуткову економіку, сконцентровану на людині, для задоволення її головних потреб, замість того, щоб виробляти непотрібні товари, котрі продаються з великою потугою завдяки рекламі;

-          щоб знову віднайти роботу на підприємстві, використовуючи якнайкраще креативність людини, замість зачиняти їх в обмежених організаціях;

-          щоб знову віднайти доступний всім капітал, потрібна мирна революція знизу, яка зачіпає всі верстви населення.

Соціальний тиждень у Львові видається мені ілюстрацією бажання реформування суспільства через взаємну довіру та участь усіх. «Перестройка» капіталізму може здійснитися лише з допомогою наукових центрів та університетів, які у багатьох країнах мають відтепер кафедри соціального підприємництва. Споживачі мають повноту влади завдяки продукції, що вони її купують. Працівники, котрі мають право голосу на своїх підприємствах. Вкладники, що зорганізувавшись, можуть впливати на фінансові спекуляції. І звичайно ж, жінки, які вносять у багатьох дебатах подвоєний вимір етики та здорового глузду. В Україні, залишаючись у економічній сфері, існують кредитні спілки, котрі показали високу здатність до мобілізації громадян.

Битва між лібералізмом та соціалізмом не може бути битвою між двома крайнощами, але пошуком рівноваги між приватною ініціативою з одного боку, та колективною солідарністю з другого. Відомо з часу падіння комунізму, що солідарність «по-радянському» швидко перетворюється у диктаторську владу  кількох осіб, і викорінення приватної ініціативи призводить до зниження добробуту усіх. Але відома і зворотня сторона, і криза лише підтверджує те, що домінування приватного інтересу без  урахування суспільного є просто іншою формою диктатури, що небезпечно як для економіки, так і для всього сусупільства. Рішення завжди знаходться посередині шляху. Соціальний тиждень є доброю нагодою разом поміркувати над цим.