Здоров’язбереження як провідна ідея громадянського суспільства: шляхи впровадження

України як демократична, правова і соціальна держава може реалізуватися лише шляхом сприяння розвитку громадянського суспільства. Громадянське суспільство відзначається високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних якостей, утворює розвинені правові відносини з державою; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. До найсуттєвіших ознак-вимог громадянського суспільства можна віднести визнання людини, її інтересів, прав і свобод у ролі головної цінності суспільства. Для досягнення цього, насамперед, необхідне налагодження ефективної взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства, що повинна базуватися на партнерстві, взаємозацікавленості у досягненні цілей, пов'язаних з процесом демократизації усіх сфер державного управління і суспільного життя, соціально-економічним і духовним прогресом, всебічним забезпеченням захисту прав і свобод людини та громадянина.

До найважливіших з них належить право на охорону і збереження здоров’я, закріплене, першочергово, Конституцією України й Основами законодавства України про охорону здоров’я. Проте проголошені нашою державою основні принципи охорони здоров'я на практиці, на жаль, реалізуються недостатньо і не завжди.

Саме тому Україна, приймаючи політику ВООЗ, впроваджує в життя Міжгалузеву комплексну програму «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки, яка спрямована на задоволення потреб населення в охороні його здоров'я, забезпеченні прав громадян на якісну і доступну медико-санітарну допомогу, створення умов для формування здорового способу життя. Згідно з прийнятим у 1998 році ВООЗ документом "Політика досягнення здоров'я для всіх у ХХІ столітті" усі члени Євробюро ВООЗ повинні розробити і здійснювати таку політику на державному, регіональному та місцевому рівнях за підтримки відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Серед положень Програми провідне місце займає ідея збереження здоров’я населення як фактору формування безпеки держави.

Для України на часі питання «озброєння» ідеологією збереження здоров'я, що характеризується: по-перше, питомою вагою здоров'я як суспільної цінності у свідомості людей, у політиці державного управління та різних галузях діяльності; по-друге, значущістю індивідуального і громадського здоров'я, вираженій у різних формах суспільної свідомості – політиці, моралі, праві, освіті, мистецтві, ЗМІ тощо.

Зважаючи на рекомендований міжнародною спільнотою комплексний міждисциплінарний підхід у розв’язанні питань збереження та зміцнення здоров’я громадян, доцільною, на нашу думку, поряд із медиками, є погоджена участь фахівців різних спеціальностей і галузей у вирішенні цієї проблеми і, в першу чергу, працівників соціальної сфери.

Діяльність фахівців соціальної роботи, яка ґрунтується на визнанні життя кожної конкретної людини найвищою цінністю й спрямована на вирішення проблем та зміни в суспільстві, у житті людей, сімей, громад, яким вона послуговується, сприяє найповнішому розкриттю можливостей і власного потенціалу людей, допомагає їм збагачувати своє життя, попереджує виникнення дисфункцій у їхньому житті та в суспільстві. Актуальність такої здоров’язбережувальної діяльності особливо зростає в періоди загострення соціально-економічних та суспільно-політичних ситуацій, в умовах кризи, яку сьогодні переживає Україна.