Пресреліз

Церква, міжрелігійний діалог та цілі сталого розвитку: які точки перетину

Про точки перетину соціального вчення Церкви, міжрелігійного діалогу та цілей сталого розвитку дискутували під час ХІV Екуменічного соціального тижня.

«Тема нашої панельної дискусії – точки перетину соціального вчення Церкви, міжрелігійного діалогу та цілей сталого розвитку». Останніми десятиліттями спостерігається тренд цілей сталого розвитку. Майже всі великі глобальні, але також і локальні проекти чи ініціативи мають шанс на отримання фінансування та підтримку з боку держав та фундацій, якщо переслідують цілі сталого розвитку. Інколи може виглядати так, що цілі сталого розвитку, які були сформульовані не так давно, є першою та єдиною дорожньою картою для людини та її розвитку.

Важливо розуміти, що релігії та Церкви не можуть стояти осторонь земного чи матеріального життя своїх вірних. І саме тому вони піклуються про правильне розуміння таких концептів, як людська гідність і права. Звичайно, таке піклування про земне є чудовою базою для того, щоби Церква та релігійні спільноти могли співпрацювати зі світськими установами, які в своїй діяльності орієнтуються на Цілі сталого розвитку. Тих точок перетину між Соціальним вченням Церкви, релігії, міжрелігійним діалогом та Цілями сталого розвитку ООН є багато. Адже Церкви та релігії завжди пропагували людський розвиток та розквіт людини», - розпочав модератор дискусії, директор Інституту релігії та суспільства УКУ, доктор богословських наук Тарас Дзюбанський.

«Говорячи про юдаїзм, ми маємо на увазі єврейську традицію, мораль і мир, знання про Бога, Його відносини з людьми. Ця традиція є ровесницею людства, починається зі створення людства – безперервно до цього дня. Юдаїзм часто називають першою авраамічною релігією. Юдаїзм – одна з найдавніших релігій, що дожила до наших днів. Виникає запитання: юдаїзм – це релігія? Приматом юдаїзму є дія. Віра починається там, де закінчується знання. Юдаїзм представляє собою безперервну живу традицію, що розвивається. Тільки та релігія, яка має можливість розвиватися, має можливість відповідати викликам сучасності. Світ змінюється, але Закони Божі вічні.

Прогресивний юдаїзм розвиває міжконфесійний діалог. «Люби Бога в людях, які Він створив» - слова з Талмуду», - розповів Раввин Олександр Духовний, головний рабин Києва і України громад прогресивного юдаїзму, духовний лідер Релігійного об’єднання громад прогресивного юдаїзму України.

Про міжрелігійний діалог розповів Роман Назаренко, релігієзнавець, автор численних публікацій та лекцій, пов’язаних з ісламом, міжрелігійним діалогом та питаннями примирення, докторант Богословського факультету Тільбурзького католицького університету.

Імам Мурат Сулейманов пояснив, як в ісламі розуміють прогрес, розвиток, а також розповів, як Ісламський культурний центр розвінчує міфи про мусульман. «Сьогодні мусульмани є невід’ємною частиною українського суспільства. Узгоджена ісламська позиція стосовно процесів, що відбуваються в державі. Мусульмани України завжди відкриті до діалогу з представниками інших віросповідань на тему розвитку суспільства. Створення комунікаційних майданчиків для спільних ідей та цінностей – така діяльність реалізується в об’єднанні релігійних організацій. Наш Ісламський культурний центр проводить турніри з мініфутболу, мета якого – не тільки здоров’я, мораль, а і зустріч з представниками інших конфесій. Ми також беремо участь в міжконфесійних футболах, які організовує Український католицький університет», - зазначив Імам Мурат Сулейманов, Ісламський культурний центр.

«Ми говоримо про розвиток як завдання людини. У християнстві людина створена як співробітник Божий, людина покликана втілювати Божий план. Ми займаємо проактивну позицію. Важливо те, що ми беремо участь, продовжуємо почату справу. Бог дав нам цей світ як завдання. Наш розум дає можливість працювати над самовдосконаленням і управлінням світу. Останнім часом зустрічаємо нову термінологію – доктрина інтегрального людського розвитку. Це питання внутрішньої постави, вдосконалення себе. Тому цілісний розвиток інтегральний. Ця цілісність дає можливість діалогу. Церква говорить, що діалог суспільний можливий тоді, коли люди мають добру волю, не відкидають можливості пошуку істини, шукаючи істину, готові до діалогу.

Церковна традиція – це те, що ми будуємо не з нуля, а на фундаменті, який хтось збудував. Будова церкви не завершена, продовжується.Це та традиція, на якій сьогодні церковні доктринальні документи будують нашу свідомість в суспільному плані.

Ми не можемо будувати на егоїзмі, ми будуємо на діалозі і відкритості. Церква не є ворогом розвитку, консерватизм заради консерватизму є чужим для християнства. Меседжі християнства залишаються новими для сприйняття, ставлять виклик. Ми розвиваємося правильно, коли розвиваємося цілісно. Тоді відбувається справжній прогрес, а не скачкоподібний. Сьогодні маємо можливість подумати, як розвиватися цілісно», - Андрій Костюк, директор Школи права УКУ, керівний партнер Адвокатського об’єднання «КПЛТ», пояснив, як християнство розуміє прогрес.

Про точки перетину соціального вчення Церкви розповіла Олена Комісаренко, аспірантка Папського університету св. Томи Аквінського, Рим, Італія.

«Існує велика відстань між концепціями, офіційними документами і тим розумінням, яке на базовому рівні у звичайних вірян. Документи не відображають реальних настроїв людей. В релігійних спільнотах буває так, що ієрархи приймають документи, але до низу вони не доходять. Як приклад – ціль сталого розвитку «міцне здоров’я та благополуччя». Були найрізноманітніші реакції релігійних спільнот щодо вірусу і його небезпеки. Прийняті рішення всередині релігійних організацій не знаходять підтримки на низах. Приклади показують, що Цілі сталого розвитку по-різному сприймаються не тільки в різних релігіях, а навіть всередині однієї конфесійної групи. Релігійний діалог потрібний, але не треба опускати з фокусу внутрішньоконфесійний діалог. Нам потрібно пам’ятати про діалог на максимально базовому рівні між громадами однієї Церкви.

Щодо цілі «чиста та доступна енергія», вбачаю, що активних обговорень в цьому плані в рамках релігійного діалогу не було.

Будь-які зусилля з міжрелігійного діалогу не будуть ефективними, поки не буде об’єктивного цілісного їх висвітлення. Закликаю піднімати питання об’єктивності висвітлення релігійних тем у ЗМІ, саме коректності подачі інформації на релігійну тематику», - зазначивДмитро Горєвой, релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки.

Партнером заходу є Інститут релігії та суспільства Українського Католицького Університету.

Довідка

Екуменічний соціальний тиждень (ЕСТ) – Всеукраїнський суспільний форум, який прагне об’єднати ресурси громади, влади, соціальних організацій, Церков, ЗМІ та освітян навколо вирішення актуальних проблем суспільства, базуючись на загальнолюдських цінностях та Соціальній доктрині Церкви, стимулюючи екуменічний діалог у соціальній сфері.

Пресцентр 14-го Екуменічного соціального тижня